Це фото полів у Донеччині мабуть відображає те, як виглядає зараз душа більшості українців. Я бачила, як люди раптом починають плакати серед розмови. Я бачу, як люди не можуть зробити інколи простих речей, які раніше їм давалися легко. Та що казати, я й сама така. Тож не дивуйтеся і не вимагайте у всіх героїзму і суперпрацездатності, наше покоління травмоване назавжди.
Але якщо хтось казатиме, що винні в цьому:
– ми самі,
– російськомовні українці,
– жителі Криму, Донбасу чи ще якоїсь території,
– наші президенти і дипломати,
– НАТО,
– Німеччина, Франція, ООН і т.п.
Відразу зупиняйте ці розмови! Це типовий віктімблеймінг – зинувачення жертви у нападі і перекладання відповідальності. “Якби ми не прагнули в НАТО/розмовляли лише українською/не слухали їхню музику, то вони б не напали” це все одно що “якби я пішла іншою вулицею/вийшла раніше/наділа довшу спідницю, то мене б не згвалтували”. Ніт, це так не працює, якщо агресор вирішив – він знайде будь-який привід, а причина – це його внутрішня потреба.
Єдиний, хто винен у цій війні – РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ, її керівництво, військові й інші жителі цієї території, які підтримують путінський режим. Ніколи не погоджуйтесь на інше. Це важливо комунікувати, як між сьобою, так назовні, з іноземцями. особливо з іноземцями.