Найбільшого удару по архітектурному обличчю Черкас нанесла саме радянська влада. В часи СРСР зносились цілі квартали так званої «міщанської забудови». А замість них виникали сірі будинки із одноманітним архітектурним обличчям.
Неабиякий вклад у знищення на той час уже куцої архітектури Черкас вніс тодішній перший секретар обкому КПУ Іван Лутак. Саме його фраза «царські гнидники», якою він охрещував історичні будинки Черкас, стала крилатою. Після неї бульдозери зрівнювали із землею архітектурні памятки по вулицях Дашковича, Верхній Горовій, Б. Вишневецького, по бульвару Шевченка.
Ми відібрали лише маленьку частину історичних об’єктів, які в часи радянської влади були знищені.
Із першою частиною Архітектурне обличчя Черкас: знищені та відроджені будинки можна ознайомитися за посиланням
Кафе «Ярославна» на місці гімназії
На місці нинішнього будинку з кафе «Ярославна» у царські часи збудували Вище жіноче училище. Як переказує Василь Страшевич, будівля була справжнім витвором архітектурного мистецтва.
З першого поверху на другий вели широкі сходи з чудовими візерунчастими перилами, відлитими на місцевому чавуноливарному заводі спадкоємців Каурова. У класних кімнатах і коридорах були настінні ліплення та інші декоративні елементи. Приміщення Вищого жіночого училища для міщанок орендувалося й іншими навчальними закладами, зокрема приватною гімназією Самойловської (про гімназію Сомайловської ми писали в першій частині). Понад 150 дівчат щороку заповнювали класи. Учениці мали сою уніформу.
За словами краєзнавця і журналіста Бориса Юхно, у перші роки радянської влади в колишнє училище вселилися земельне управління. Після війни тут базувалося міське управління освіти, ще пізніше – загальнотехнічний факультет Київського інженерно-будівельного інституту.
Історія старого будинку скінчилася 1979 чи 1980-го, пише Борис Юхно. Просто знесли задля “коробки”. Після чого розпочалося будівництво нового будинку, оригінального хіба тим, що згодом “пентхауси” митці переобладнали під майстерні. Ще пізніше в якості головної принади новобуду окреслилося кафе “Ярославль”, назване на честь міста-побратима і столиці області, з якою наша соціалістично змагалася.
Із часом «Ярославна» стала відома в «певних колах». Тут проходили «сходки» криміналітету 90-х. Нині ж кафе виставили на продаж.
Будинок Кучерського: старий краєзнавчий музей
Вулиця Гоголя – між вулицями Дашковича та Симоненка. Нині тут багатоповерхівка, а до цього був фонтан із сквером. Старожили ще можуть пригадати, що на цьому місці у історичному будинку розміщувався Краєзнавчий музей.
Як пишуть на сайті «Черкаський хронограф», дім було споруджено у 1905 році коштами черкаського міщанина Кучерського. Він розмістив тут (певно здавав в оренду) Офіцерське зібрання місцевого гарнізону. Офіцерство тут влаштовувало вечори відпочинку, вистави, концерти. З травня 1918 року у будинку розмістився Черкаський науково-педагогічний музей імені Шевченка (відомий зараз як Черкаський краєзнавчий музей). Музей тут знаходився до 80-х років. Потім переїхав на вулицю Слави у нову будівлю.
Історичний будинок знесли, а замість нього зробили сквер із фонтаном, а потім збудували скандальний житловий комплекс.
Краєзнавчий музей на місці театру
До того, як у 1978 році почали будівництво Краєзнавчого музею по вулиці Слави, тут розміщувався історичний будинок, збудований грабарем Федіром Лисаком.
Як пише “Черкаський хронограф, це була одна з багатьох будівель збудована цим підприємцем у Черкасах. Лисак здавав будинок в оренду Комерційному зібранню. Тут був свій конференц-зал, де збиралися місцеві купці чиновники, діяла бібліотека. Членський внесок становив 10 рублів. Зібрання нараховувало 110 членів. У квітні 1914 року тут давала концерт Марія Заньковецька. За комуністів тут містилась рада радторгслужбовців, а також клуб, де проводилась культурно-масова робота, діяла своя художня самодіяльність. У 1938 році на вході в клуб стояла величезна скульптура Гуліверу. Це було тому що тут у той час обладнали один з перших дитячих кінотеатрів України. Після війни працює будинок культури, а з середини 50-х – драмтеатр.
Історичний будинок знесли, замість нього з’явилася будівля Краєзнавчого музею, а власне драматичний театр переїхав у нове приміщення по бульвару Шевченка, де розміщується і нині.
«Київський» знесли, бо був аварійний
Будинок, який пережив дві війни (громадянську і Другу світову), встояв у часи розквіту радянської влади, але був знесений у 80-х роках. Це магазин Вербицького на розі вулиць Хрещатика та Дашковича.
Ця будівля більш відома, як гастроном «Київський». У 80-х роках будівлю визнали аварійною. Знесли її. Ще довгий час на його місці був пустир. А вже наприкінці 90-х розпочалося будівництво ТРЦ «Хрещатик-сіті».
Кінотеатр, який захищали історики
У 1914 році у Черкасах по вулиці Б. Вишневецького у будинку між музеєм «Кобзаря» та музичною школою відкрився кінотеатр «Ампір». Він проіснував дуже довго. Чимало жителів Черкас його можуть пам’ятати, як кінотеатр «України».
Знищення цієї будівлі викликало суспільний резонанс. На захист пам’ятки архітектури повстали місцеві історики і краєзнавці, журналісти та громадськість. Це був перший спротив громадськості, адже на дворі стояла осінь 1987 року.
Як розповів історик і археолог Михайло Сиволап, будівлю хотіла знести влада. Але творча громадськість стала на її захист. Це був один із перших протестів у ті часи.
«Ми навіть створили громадську організацію, об’єднали під своїм дахом творчу інтелігенцію. Виступали проти, чергували, будували барикади біля цієї будівлі. Навіть розмістили статтю в газеті «Молодь Черкащині». З усієї преси це єдине видання, яке тоді нас підтримало. Зверталися до В’ячеслава Брюховецького в Київ. Але було пізно», – розповів Михайло Сиволап.
Тоді місцева влада заспокоїла: мовляв ніхто не зноситиме будівлю кінотеатру. Протест вщух. Але вночі кілька невідомих зайшли з тильного боку, розібрали барикади і запустили трактор, який знищив будівлю.
Михайло Сиволап розповів, що це не єдина будівля, яку їхня громадська організація тоді намагалася відстояти. Вони протестували проти знесення міщанської забудови по вулиці Верхній Горовій (нині на цьому місці дитячий садок).
«На жаль, відстояти ті будинки нам не вдалося. По них було прийняте рішення про демонтаж. Єдине, що ми зробили, це проникли у будинки і забрали унікальні кахлі. Вони нині зберігаються у обласному краєзнавчому музеї», – розповів Михайло Сиволап.
Медакадемія стоїть на залишках будинку купця
Будинок Житомирського хоч і не був архітектурним шедевром, проте мав досить цікаву історичну цінність. Він був одним із перших двоповерхових будинків у місті. Його спорудили в середині ХІХ століття. Точна дата і ім’я архітектора – невідомі.
У серпні 1919 року будинок пограбували денікінці (вони ж спалили і будинок Зільбермана. Про нього ми розповідали у першій частині), а сина Житомирського з його родиною було вбито.
Спочатку в будинку мешкала сім’я купця, а також був його торговий дім де він продав будівельні матеріали та хутряні вироби. Згодом, приміщення магазину почали здавати в оренду. З 1921 року в будинку розміщувався комсомольський клуб, а з 1930 він був відданий утвореній фельдшерсько-акушерській школі. Вона і була основою сучасного Черкаського медичного коледжу.
Втратили Черкаси будинок купця Житомирського на початку 70-х років ХХ століття. На цьому місці збудували медичну академію.
Бібліотека на місці церкви
Церква була зведена після 1891 року, якраз в той рік, коли за проектом Городецького побудували Чоловічу гімназію. Вона розташовувалася поряд із навчальним закладом і являла собою архітектурний ансамбль.
Як відзначають історики і краєзнавці, існує лише одна стара фотографія Святопречистинської церкви. Як видно з неї, вона мала декілька невеликих куполів, що виказували в цьому будиночку саме церкву. Приміщення церкви було розраховане на 400 осіб.
Церкву було зруйновано у 1961 році для будівництва нового приміщення обласної бібліотеки. Сама бібліотека переїхала сюди наприкінці 1963 року.
Чимало історичних фото Черкас ви зможете знайти на сайті http://retro.ck.ua/
****
У радянські часи Черкаси втратили свій колорит і своє архітектурне обличчя. Історія зносилася цілими кварталами. Ми розповіли лише про деякі об’єкти в межах кількох кварталів, а натомість самобутність втратили і район «Сєдова», були знищені будинки в Соснівці, забудова біля Чорного яру.
Читайте новини vikka.ua у зручному форматі:
телеграм-канал,
сторінка у фейсбуці,
акаунт в інстаграмі,
ми в TikTok.
Усі відео ТК «ВІККА» доступні на ютюб-каналі.
Навіщо писати про те, що втратили. Треба краще зберегти те,що ще залишилося, поки не пізно.
У наступних серіях ми розповіли, що вдалося врятувати