В Україні Різдво починають святкувати в Святий вечір – 6 січня. Це ознаменовує кінець різдвяного посту. Після Різдва наступають святки , які тривають 12 днів і впродовж яких відзначається свято. На другий день Різдва, 8 січня, святкується Собор Пресвятої Богородиці. Цей день присвячується прославлянню Божої Матері, яка "радість світу народила".
Про це інформує сайт regionews.ua.
Напередодні Різдва, за канонами церкви, віруючий повинен був дотримуватися суворого посту – цілий передріздвяний день не можна було їсти і пити. Вечеря на Святий вечір була для них першою трапезою. За стіл сідали з появою на небі першої зірки – в пам'ять про Віфлеємську зірку, яка сповістила пастухів про народження Христа.
Після вечері зі столу не слід було прибирати кутю та деякі інші страви – їх залишали духам померлих предків, які також приходять у Святвечір.
А от на саме Різдво Христове (7 січня) готують сімейну вечерю. В Україні у перший день Різдва не прийнято було ходити в гості. Лишень одружені діти (з невісткою чи зятем ) відвідували після обіду своїх батьків – говорили, що везуть "дідові вечерю".
Під вечір виступали колядники з торбинкою через плече, в якій були гостинці. Увечері парубоцькі громади обирали свого керівника – Березу (Березая), латкового (збирає сало й ковбаси), хлібоношу, скарбника, звіздаря (носить зірку), дзвонарів, танцюристів, скрипалів. Колядувати годилося кілька ночей, допоки обійдуть кожну оселю в поселенні.
За повір'ями, у "святі" дні можна було найбільш точно передбачати майбутнє, тому дівчата користувалися моментом і брали участь у різдвяних ворожіннях. Їх цікавило, чи вийдуть вони наступного року заміж або ж залишаться "в дівках", чи будуть багаті чи бідні. Тому дуже багато ворожінь пов'язані з пошуками судженого.
Існували численні народні прикмети, пов'язані з погодою на Коляду (Різдво). Якщо, наприклад, перший день Різдва ясний – буде неврожайний рік, а якщо похмурий, сніг іде – урожайний.
Як повідомляв сайт vikka.ua, у Черкасах вчать робити різдвяних янголів.
