Досвідчені лікарі розбираються у людях інколи краще за рентгени та діагностичні апарати. У роботі вони опираються на науку та логіку, але завжди прагнуть чуда. Вилікувати, повернути до повноцінного життя людину, стан якої не вселяє великих надій – це надихає. Навіть в ті часи, коли діагноз самої системи вітчизняної медицини далеко не оптимістичний. Про професію лікаря, його взаємодію з пацієнтами та колегами, підходом до праці кореспондент сайт vikka.ua спілкувався зі справжньою легендою черкаської медицини Сергієм Алексєєвим.
Досвідчений лікар-нейрохірург, завідувач нейрохірургічного відділення Третьої черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги. Він постійно у справах. Бесіду з журналістом лікар встигає вкласти між прийомом пацієнтів, запланованою операцією та візитами колег.
"Я почав працювати лікарем майже 40 років тому за радянських часів. Зараз у нашому відділенні працює здебільшого молодь. У неї інші орієнтири, цінності. Нас виховували з розумінням, що ми живемо у найкращій країні в світі, а на Заході, якщо щось і відбувалось, то негативне. Зараз у наших лікарів більш широкий світогляд. Двоє моїх молодих колег вже кілька років поспіль виїжджають до лікарні, розташованої в італійському провінційному місті. Вони бачать, наскільки нам далеко до їх рівня діагностичного обладнання", – поділився своїми спостереженнями Сергій Павлович.
Що йому дійсно хотілося б побачити у своїй лікарні, так це магнітно-резонансний томограф, ангіограф та сучасні якісні хірургічні інструменти. За словами Сергія Павловича, неврологічне відділення, нейрореанімація та нейрохірургічне відділення третьої міської лікарні працюють як єдиний комплекс. Це дозволяє системно підходити до лікування пацієнтів. Тож і рівень оснащення діагностичним обладнанням у такому комплексі бажано мати відповідний.
Фото zokb.org.ua/ Магнітно-резонансний томограф розширив би можливості лікарів
Сергій Павлович не уникає найболючішого питання вітчизняної медицини – оплати лікування в комунальних закладах. На його переконання, воно не може бути безоплатним. Але, якщо за радянських часів ці витрати покривала держава, то сьогодні вона цього не робить. У той же час лікар критикує студентів-медиків, які йдуть у професію заради "золотого тельця".
"Треба визнати, що у деяких людей просто немає грошей. Наприклад, у пенсіонерів", – зазначає він. Тому, на переконання лікаря, основою професійного хисту має бути перемога над хворобою, а не жага наживи.
"Коли вдається комусь допомогти, врятувати від смерті, котра загрожувала, коли у людини проходить біль – це маленьке чудо. Надихає те, що ти до цього причетний", – каже він.
Справжнє чудо в практиці лікаря дійсно було. Сергій Павлович згадує хлопця, який приблизно у 10-річному віці переніс операцію по видаленню пухлини головного мозку.
"Він виріс здоровим, абсолютно нормальним юнаком, але у 22 роки отримав черепно-мозкову травму. Йому зробили операцію. Після чого почався абсцес. Зробили ще одну операцію. Потім була гідроцефалія. Це ще одна операція. Наприкінці йому зробили пластику. Зараз у нього все нормально", – поділився дивовижною історією лікар.
Сергій Павлович переконаний, що хлопець одужав завдяки своїй матері, яка під час недуги сина була йому справжнім янголом-охоронцем. "На цьому прикладі можна сказати, наскільки можуть допомогти вилікуватися близькі люди та наскільки важлива їх підтримка", – зазначає лікар.
По досвіду він знає, що найшвидше одужують, долають найважчі недуги люди з активною життєвою позицією. "Є дві категорії хворих. В одних скільки сил не вкладай, а результату бажаного не виходить. Інших же треба лише трошки підштовхнути. Вони швидко повертаються до життя, йдуть на поправку. Все залежить від того, як люди жили раніше, як ставилися до свого фізичного стану", – розповідає нейрохірург.
Найчастіше до нейрохірургії потрапляють з інсультами, остеохондрозами та черепно-мозковими травмами. Якщо останнє передбачити майже неможливо, то перших двох проблем можна уникнути елементарною профілактикою.
Інсульти – всесвітня проблема. Це ускладнення від гіпертонічної хвороби, що не лікувалася. Найбільше вони розповсюджені в колишніх радянських країнах.
"На жаль, Україна тут у першості. Не слід запускати гіпертонію. Треба своєчасно лікуватися, дотримуватися профілактичних заходів, не вживати штучну та шкідливу їжу, займатися спортом та дотримуватися режиму сну. І ще, зважаючи на наш менталітет, я б порадив співвітчизникам спокійніше ставитися до поганих новин та проблемних ситуацій, не рвати душу, контролювати емоційний стан", – радить лікар.
Враховуючи те, що хвороби хребта "молодіють", Сергій Павлович радить батькам вводити в режим дня їх дітей більше фізичних вправ. Футбол, гімнастика, будь-які спортивні секції. Сьогодні, на переконання лікаря, це не розвага, а необхідність для підтримання здоров’я. Особливо враховуючи те, що сучасні діти все більше часу проводять за комп’ютером, планшетом, телефоном.
Лікар-нейрохірург дивується, чому в школах, серед молоді не проводиться оздоровчо-профілактична робота, не роз’яснюються принципи підтримки здоров’я.
"Просвітницької роботи, комплексного підходу до фізичної культури в Україні взагалі немає. Ця галузь в нашій країні у такому занепаді, ніби націю спеціально хочуть знищити. Спеціально чи ні, але це вдається", – зазначив Сергій Павлович.
Як повідомляв сайт vikka.ua, на Черкащині гострий кадровий голод на лікарів.
Галина Кобзар
