Черкащанин Володимир Катренко – легенда українського спорту. Він допоміг досягти успіхів на боксерському ринзі не одному українському боксерові. А сам несподівано для всіх і для себе став першим чемпіоном Радянського Союзу з кікбоксингу. Серед його учнів і троє його синів: вони всі боксери. Старші близнюки Віталій та Володимир – тезки братів Кличків – займаються тренерською діяльністю. Про спортивну родину та тренерські будні відомий черкаський боксер розповів сайту vikka.ua.
Володимир Катренко почав свою спортивну та тренерську кар’єру в далекі радянські часи. У 1984 році черкащанин посів третє місце на турнірі СРСР з боксу у Ташкенті, а його досягнення у кікбоксингу стали сюрпризом навіть для нього самого.
"З 8-го класу займався боксом, закінчив виш та став тренувати. У 1990 році повіз учнів на змагання з кікбоксингу у Вінницю і сам написав заявку на участь. Хоча спочатку виходити на ринг не збирався. Це тоді був молодий вид спорту у наші країні. Кікбоксинг легше боксу. Хлопець, що у мене тренувався, посів третє місце, а я перше. Так у 30 років я став першим чемпіоном Радянського Союзу з кікбоксінгу", – розповідає черкащанин.
Через рік у Москві він виграв бої без правил.
"Відстояв 7 раундів по 2 хвилини. Посів перше місце по СНД", – пригадує спортсмен.
За 40 років Володимир Катренко виховав чимало видатних спортсменів. Серед його учнів заслужений майстер спорту з боксу Андрій Мальований, заслужені тренери з кікбоксингу Юрій Зубов та Ігор Приходько, майстер спорту міжнародного класу Давид Агафонов. Загалом з його залів вийшло 15 майстрів спорту міжнародного класу.
Успішними спортсменами стали й сини тренера. Віталій Катренко є майстром спорту міжнародного класу з кікбоксингу та майстром спорту з боксу. Володимир Катренко – майстер спорту з боксу та кікбоксингу. Молодший син Руслан Катренко – кандидат у майстри спорту з боксу.
Тренер каже, що боксерські задатки в синах помітив одразу. 3 роки перед тим, як прийти у бокс, вони займалися спортивною гімнастикою. Навіть незважаючи на те, що в обох старших близнюків була плоскостопість.
Володимир Катренко-молодший продовжує тренерську династію в Києві
"Для мене не було відчутної різниці тренувати своїх синів чи чужих. До всіх підхід однаковий. Якщо байдикували чи не слухалися, то йшли віджиматися. Намагався ніколи учнів не сварити", – розповідає тренер.
vk.com / Віталій Катренко
Володимир Володимирович зізнається, що не в силах подолати хвилювання, коли його хлопці виступають. Каже, що для нього це набагато більший стрес, ніж він переживав, коли сам брав участь у змаганнях.
"5 років я тренував жінок. У них теж були гарні результати. Аня Шевченко стала першим чемпіоном України з боксу. Моя учениця, триразова чемпіонка України Леся Рудяка виступала на змаганнях до 34-х років. Жінки більш емоційно чутливі і підхід тренера до них потрібен особливий", – зазначає Володимир Катренко.
Він ставить на професійний ринг і таких спортсменів, що приходять у бокс вже у досить зрілому як для спорту віці. Серед них – 35-річна черкащанка Ганна Скалько.
Тренер із ученицями Ганною Скалько (ліворуч) та Ольгою Кохась (праворуч)
"За 4 місяці я стала кандидатом у майстри спорту. Брала участь у Чемпіонаті України з боксу та боролася за першість у Кубку України. Поставила собі за мету – до 40 років стати майстром спорту", – зазначає спортсменка.
Одна з учениць тренера Ольга Кохась, що теж прийшла у бокс не юною, запевняє, що цей вид спорту дуже корисний для жінок.
"Як масажист-реабілітолог можу сказати, що коли б’єш грушу, наростає кісткова тканина. Після 40 років зазвичай у людей вона втрачається і це є однією з причин переломів", – зазначає жінка.
Вона розповідає, що Володимир Катренко самотужки облаштовує зал спортивної секції "Клуб братів Катренків", де проводить групові заняття для дітей та дорослих. Хоча саме приміщення вже давно потребує ремонту та оновлення спортивного знаряддя.
"Він справжній фанат своєї справи, готує спортсменів на чемпіонати України. Але кошти, які платять учні, не покривають навіть оренди. Підвищувати вартість занять тренер не хоче. Прагне, щоб спортсмени-початківці мали можливість займатися. Тож ми усі були б дуже вдячні за будь-яку допомогу. Навіть за спортивний інвентар", – каже черкащанка.
Як повідомляв сайт vikka.ua, студентка-редакторка з черкаського вишу стала бодібілдеркою.