Цього року держава вперше запровадила аукціони на промисловий вилов риби. Тобто промисловики, які хочуть, приміром, виловлювати рибу в Кременчуцькому водосховищі, повинні виборювати це право на аукціоні.
Як показали перші аукціони, суми під час торгів зростали у 1000 разів. Чому запровадили аукціони? Чи задоволені рибоохоронці таким результатом? Чи не породить реформа монополістів? Про це ми спілкувалися із головою Черкаського рибоохоронного патруля Віктором Іванько.
- Як було раніше? Якою була ціна за право виловлювати рибу в Кременчуцькому водосховищі?
- Квоти на вилов риби переходили із року в рік. Ціна фактично не змінювалася. У промислових рибалок є профспілка. І вони відстоювали позицію, щоб ціна за квоти не зростали. Для прикладу, коли не було реформ, а це два роки тому, промислові рибалки до державного бюджету з 1 тонну судака сплачували 200 грн, за тонну ляща – 190 грн. А сходіть на ринок і подивіться по чому зараз судак?
- Чому вирішили продавати право промислового вилову через аукціони і хто встановлював стартові ціни?
- Держрибагенство розпочало цю реформу ще три роки тому. Почали запроваджувати аукціони на вилов. Готувати законодавчу базу. Проти виступили промислові рибалки. Торік розпочалася повномасштабна війна, і навіть у цей важкий рік ми почали робити реформу. Ми почали через прозоро проводити аукціони на право промислового вилову риби. Цього року Інститут рибного господарства визначив, яку кількість риби можна виловити в Кременчуцькому водосховищі. Були оголошені лоти. Загалом, якщо мова йде про Кременчуцьке водосховище, то було оголошено 80 лотів. Великі лоти для великих рибних господарств і маленькі, для менш дрібних, які мають 2-3 човни.Який результат? Він вас задовольняє?
- По 85% лотів вже відбулися аукціони. Ми маємо переможців. Але все ще на стадії укладання угод. Остаточні фінальні цини нас подивували. Ми розраховували, що вони зростуть від стартових у 2-3 рази, а по деяких лотах вони збільшилися у 1000 разів! Наприклад, був аукціон 38 тис стартова ціна, а купували за 1,5 млн грн грн. Був аукціон зі стартовою ціною 100 тис, а переможець називав суму 5 млн грн!
- В умовах аукціону чітко вписувалося скільки човнів може використовувати переможець, якими знаряддями лову ловити, а головне – скільки і яку рибу він може виловити протягом року.
- Дійсно, в умови аукціону входять умови: скільки човнів може використати учасник, яку кількість риби і якого виду має право виловити, які знаряддя лову застосовувати. Наприклад, оголошується аукціон. Стартова ціна 185 тис. Під час торгів ціна зростає до 9 млн 800 тис. Переможець може виловити за цим лотом в водосховищі 305 тон риби, з якої 100 тон – це лящ. При цьому може використовувати не більше 37 суден. Виграє той, хто запропонує найбільшу ціну. І це правильно. Зараз результати аукціонів чітко показали, що три роки тому, коли я говорив, що ціни на квоти в 200-300 грн за тонну, були несправедливими. Зараз ми бачимо реальні ціни.
- Скільки загалом промислових рибалок працює на Кременчуцькому водосховищі?.
- Користувачів біоресурсів або промислових рибалок – 56 користувачів. Це користувачі з трьох областей. А в зоні Черкаського рибоохоронного патруля – 36 користувачів
- Частина аукціонів відбулася? Що далі?
- Переможці мають 20 днів на укладання угоди. Можливо хтось відмовитися і тоді наступний за списком буде переможцем. Учасник-переможець має заплатити 25% від суми лоту, отримати документи і почати працювати. Якщо раніше було 200 -300 грн, то тепер бюджет отримає мільйони.
- Куди підуть кошти від цих аукціонів?
- Кошти надходять в бюджет держави. Потім частина з них спрямовується на тіж самі заходи із зариблення.
- Чи не створимо ми монополістів? Адже не всі мають такі кошти?
- У законодавстві було закладені цікаві норми. Ми зробили так, що один учасник може купити не більше 20 %. Ми робили лоти як маленькі, так і великі. Ми передбачили для маленьких підприємств можливості.
- Ми дивилися результати. Є наприклад, лот, стартова ціна в умовах зазначено, що переможець може виловити, приміром, 64 тонни риби. Хто контролюватиме?
- Одна із задач Рибоохоронного патруля буде контроль. У подальшому ми плануємо зробити електронний контроль. Тобто ввели в електронний журнал результати вилову і ти знаєш, скільки та чи інша бригада виловила риби. Інформація йтиме на центральний сервер. Зараз це все робиться в ручну і записується в журнали, які ми видаємо. Але це не припинятиме контролю фізичного. Ми як стояли, так і стоятимемо біля вагів. Коли я прийшов, то на території Черкащини було 100 рибоприймальних пунктів, а інспекторів, які є в наявності, враховуючи що 8 пішли в ЗСУ, залишилися 32 людини. І це при тому, що є малі річки.
- Чи не зросте у такому випадку браконьєрство.
- Я зараз спостерігаю, що кількість браконьєрства зменшується. Зараз зросли штрафи. Бо, наприклад, зараз за одну рибину можеш заплатити 2 500 грн збитків.
- Ви задоволені?
- Ми не очікували, що ціну будуть саме такими. Ми думали, що ціни зростуть у 2-3 рази. Треба почекати 20 днів. Саме стільки днів законодавець відводить на укладання угоди. Потім переможець має сплатити 25% від суми лоту, яку він вказав під час аукціону. Якщо він виграв лот за 1,6 млн грн, то має сплатити 400 тис в бюджет держави, отримати журнали і тільки тоді приступати до вилову.
Читайте також на сайті vikka.ua
- У Шполянській громаді проблеми із перевізником. Кількість маршрутів зменшилася. Перевізник – а він один на всю громаду – говорить, що возити не рентабельно. Влада хоче створити власне комунальне підприємство.