Палкі обіцянки, гречка та цукор в якості заохочення та нерідко обличчя, які до цього ніхто й ніколи в місті чи регіоні не бачив. Саме так виглядає в розумінні середньостатистичного черкасця передвиборча кампанія до парламенту. До виборів українці звикли ставитись як до процесу, який, власне, нічого й не змінить в їх житті. Хіба що хтось зважиться попросити у обранців нові лавки під під’їзд чи дитячий майданчик в район. Однак на шляху до своєї євроінтеграції Україна має пережити й вагомі змини у виборчій системі, вийти з "гречкових" методів і навчитись нарешті голосувати чесно та прозоро. Ще в червні депутати ВРУ мали б нарешті проголосувати за новий виборчий кодекс для нашої країни. Однак, вочевидь, це питання знову відкладено на невизначений термін. Чи реально Україні і Черкащині зокрема дочекатись змін у виборчих правилах, дізнавались кореспонденти vikka.ua.
Виборча система вимагає змін
Виборча реформа – одне із завдань, які прописані для України Порядку денному асоціації між Україною та ЄС – документі, який передбачає кроки для максимальної ефективності всіх змін, передбачених Угодою. Шлях до виборчого кодексу в нашій країні непростий. Сьогодні вибори здійснюються на основі закону "Про вибори народних депутатів України". Кодексу ж, який би регулював процес голосування на всіх рівнях, наразі в країні немає. Однак, всі завдання, які стосуються змін у виборчому процесі, Україна має виконати до 2018 року.
reformsguide.org.ua
Законопроект виборчого кодексу №3112-1 був зареєстрований ще в 2015 році. Він був складений на основі прийнятих Венеціанською комісією документів. Проект передбачає голосування до парламенту не за мажоритарною системою, а за відкритими регіональними списками. В першому читанні він був прийнятий тільки 7 листопада 2017 року. Тоді за документ в першому читанні проголосували 226 народних обранців, що викликало схвальні відгуки в Представництві ЄС в Україні.
"Виборчий кодекс, який зараз розглядається Радою, є гарною основою для реформування виборчої системи країни. Закликаємо всіх депутатів, і зокрема проєвропейських, до завершення роботи над цією ключовою реформою та ухвалення до кінця цього року узгодженого і збалансованого виборчого кодексу," – цитувала тоді "Європейська правда" відповідь Представництва.
Однак, до кінця минулого року ухвалення документу не відбулось. Не виключено, що й 2018 Україна закінчить без нового виборчого кодексу. Тим самим зробивши крок назад у своїй євроінтеграції. Адже друге читання документу і його розгляд мав відбутись вже в червні, що минув. Цього знову не сталось. В одному з останніх інтерв’ю спікер Верховної Ради України Андрій Парубій, який, до слова, є одним із ініціаторів законопроекту, пояснив затримку великою кількістю правок в документі
"4,5 тисячі правок – це більше як один тиждень. Було би небезпечним, щоб ми ввійшли в розгляд закону і не встигли його розглянути і не встигнули прийняти рішення", – зазначив спікер.
Він спрогнозував розгляд та ухвалення кодексу не раніше осені 2018 року. Ймовірно, до цього питання повернуться не раніше жовтня. це буде крайній термін, якщо до розгляду обранці не візьмуться й восени, то найближчі парламентські вибори, які відбудуться через рік, пройдуть для українців за старими законами.
Про необхідність швидких реформ саме до наступного виборчого циклу, який стартує вже через кілька місяців, напередодні сказав і глава Представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі
"Вільні і чесні вибори – основа демократичної трансформації. Комплексна реформа виборчого законодавства є однією з ключових реформ, які Україна повинна здійснити. Дуже важливо, щоб це було зроблено до наступного виборчого циклу в країні. Поліпшення захисту виборчих прав та інтересів громадян України, зокрема через мережу уповноважених з виборчих прав в регіонах, допоможе зменшити простір для політичної корупції і підвищити довіру до виборчого процесу", – зазначив Мінгареллі.
Однак, поки парламентарі вирішують, чи готові вони чесно йти в Раду, пересічні українці, здається не до кінця розуміють, що змінить для них цей багатостраждальний виборчий кодекс.
Як виглядають вибори до парламенту зараз?
Нині раз на п’ять років українці, починаючи з повноліття, віддають свої голоси за парламентарів за змішаною системою. Всього ВРУ нараховує 450 народних депутатів. З них – половина обирається за партійними списками, ще 225 обранців – проходять за так званою мажоритарною – по одномандатних виборчих округах. Тобто виборець отримує два бюлетені: окремо для вибору кандидата по своєму окрузі і політичної сили.
Такі правила виборів до парламенту називають "системою Януковича", адже прийняті вони були у 2011 році, коли президентом України був Віктор Янукович. Однак змішана система виборів – недосконала і неефективна, переконані експерти.
chesno.org
"Мажоритарна складова діючої виборчої системи іноді доводить процес голосування до абсурду, – пояснює Сергій Пасічник, координатор ГО "Центр UA" на Черкащині. – Адже нерідко стається так, що людина голосує по списку за одну партію, а мажоритарника обирає серед ідеологічних опонентів цієї партії"
Крім того, за словами Сергія, якщо брати до уваги конкретно наш регіон, тих мажоритарників, які пройшли від Черкащини, важко назвати вагомими особистостями в долі країни. Вони рідко відвідують сесії, не подають на розгляд важливих законопроектів, більш того – часто помічені в "кнопкодавстві". Закономірно, що в громадян виникає питання: за що люди, які не виконують своїх прямих обов’язків, отримують досить високу заробітну плату.
Ще одна проблема сучасної виборчої системи в Україні – корупція. На думку активіста ГО "ОПОРА" Олександра Клюжева, саме підкуп виборців є одним із найбільших негативних чинників для творення демократичних виборів.
"Виборці та інші суб’єкти цього процесу не вмотивовані свідчити про здійснення таких правопорушень, щодо яких надзвичайно складно збирати докази. Непрозорість фінансування виборчих кампаній залишається однією з ключових проблем, – зазначає активіст. – І проблема не лише у тому, що немає дієвої системи перевірки поданих кандидатами та партіями фінансових звітів. Значна частина витрат під час виборів мають відверто тіньовий характер. І тому поліпшення ситуації з виборчими фінансами безпосередньо залежить від здатності держави протидіяти обігу нелегальних коштів у різних сферах суспільства".
"ОПОрівець" стверджує, що наразі виборчі комісії окружного, територіального та дільничного рівня надмірно залежать від різноманітних політичних впливів. Ті, хто періодично входить до складу виборчих комісій, не охоплені комплексною програмою підготовки. Нерідко це випадкові люди, які зовсім не розуміються у виборчому механізмі.
До чого має привести реформа?
Згідно з новим виборчим кодексом, який має бути ухваленим цьогоріч, українці обиратимуть парламентарів пропорційно, виключно за відкритими списками. Партійні осередки висуватимуть своїх претендентів у кожному регіоні – всього планується 27 виборчих округів. Виборці віддаватимуть свої голоси за партію, а за бажанням – за одного з кандидатів у списку. 4% і більше набраних голосів дають політичній силі дорогу до парламенту. Однак результати мають підраховуватись у кілька етапів: спершу буде встановлюватись середній результат серед політичних партій, потім – рейтинг кандидатів, який визначатиме номер депутата в партійному списку. Додатковим "бонусом" буде загальноукраїнський рейтинг кандидатів.
До слова, в травні країною прокотилась хвиля акцій у підтримку пропорційної виборчої системи. "Ні!" виборам за законами Януковича сказали і в Черкасах. Тоді в середмісті зібралось кількасот містян, представники різних політичних партій, який об’єднала одна ідея – чесні та прозорі вибори.
Однак, хоч президент України Петро Порошенко вже встиг назвати таку систему єдиним оптимальним варіантом для виборчого майбутнього країни, експерти мають протилежну думку. Адже законопроект голосування за відкритими списками не має антикорупційної складової, не передбачає боротьби з підкупом виборців. Відтак, особливо кмітливі кандидати зможуть і надалі годувати українців гречкою.
Європейський досвід у поміч
Втім, виборча реформа зводиться не лише до ухвалення кодексу. Це ще й організація багатьох процесів на місцях. До впровадження змін в Україні долучається і ЄС. Так, у Представництві Євросоюзу анонсували новий проект "Виборча реформа для посилення впливу агентів змін і підтримки громадського діалогу", який планують розпочати за рік до виборів. Впроваджувати його збираються з допомогою Громадянської мережі "ОПОРА", Європейського центру підтримки виборців та Українського католицького університету.
Суть проекту полягає в комплексному, а не частковому підході до питання виборів. "ОПОРівці" пояснюють: проект ставить перед собою три взаємопов’язані цілі.
"По-перше, в рамках цього проекту ми плануємо запустити мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян. Ними стануть спеціально навчені і вмотивовані люди, які протягом 2019-2020 років системно контролюватимуть перебіг розслідування виборчих порушень та сприятимуть захисту виборчих прав громадян у кожному регіоні України," – розповідає Олександр Клюжев.
Ще два напрямки роботи проекту – контроль за розслідуванням правопорушень на виборчих дільницях та сприяння внутрішньому діалогу в межах парламенту саме з виборчих питань. Це і розробка спеціальної методології для опрацювання основних проблем процесу виборів, і проведення тематичних досліджень для Верховної Ради. Особливе місце в проекті відводиться дослідженням специфіки організації виборів на територіях, які постраждали від бойових дій на Сході країни.
Ідею створення мережі виборчих омбудсменів ініціатори проекту пояснюють своїм багаторічним досвідом спостереження за виборами і подіями після них. Вже тоді, керуючись власною свідомістю та ентузіазмом, активісти виявляли порушення, зверталися з відповідними скаргами до правоохоронних органів, оцінювали перебіг виборчих процесів. Однак корупція, підкуп, порушення виборчого процесу в Україні традиційно не караються. Або караються вкрай погано. За даними "ОПОРИ", всього 15% кримінальних справ, які були відкриті за фактом порушень на попередніх виборах у 2015 році, закінчились судовими вироками. На Черкащині тоді найпоширенішими порушеннями були незаконна агітація, втручання в підрахунок голосів, несвоєчасне оголошення даних виборів.
"Зараз ми хочемо не лише реагувати на виклики під час виборів, але й системо відслідковувати процес розслідування порушень на усіх його етапах. Саме системність громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів має забезпечити громадський омбудсмен з виборчих прав, – пояснює Олександр Клюжев. – Він чи вона буде працювати на судових засіданнях, комунікувати з правоохоронними органами, виступати модератором між правоохоронцями та суб’єктами виборчого процесу".
Окрім того, велике навантаження громадських омбудсменів стосуватиметься й інформування суспільства про прогрес та недоліки виборчого процесу, проведення просвітницьких заходів для виборців, аби зменшити необізнаність останніх, роз’яснювати їм їхні права й обов’язки, пояснювати, як працюватиме реформована виборча система.
Ця публікація була підготовлена в межах проект "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТРК "ВІККА" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
