Кабінет міністрів оголосив велику приватизацію, в ході якої заплановано продати низку потужних державних підприємств. В їх числі пакети акцій шести обленерго. Реалізація цих активів відкладалася впродовж останніх семи років.
«Якщо Верховна Рада скасує заборону на проведення аукціонів, ми в першому півріччі можемо мати два або три аукціони, з надходженнями в бюджет більше 9 млрд грн», – відрапортував голова Фонду державного майна Дмитро Сенниченко.
Фінальним сигналом для завершення приватизації останніх шести державних обленерго стало запровадження з 1 січня RAB-регулювання (Regulatory Asset Base). Воно передбачає запровадження стимулюючих тарифів для обленерго з метою інвестування у модернізацію мереж.
Перехід цих шести обленерго на вже підвищені RAB-тарифи мало б збільшить приватизаційну вартість об’єктів. В середньому тарифи для операторів розподілу в 2021 році зросли приблизно на 30% порівняно з 2020-м, проте і цих грошей все одно не вистачить для відновлення зношених електромереж. Проте, прив’язавши ставки прибутковості в RAB-тарифі до показника середньозваженої вартості капіталу на старі та нові активи, операторам системи розподілу забезпечили модель отримання прибутку за рахунок споживачів, а самі власники обленерго не будуть ризикувати своїми чи кредитними коштами.
За даними Фонду держмайна, до приватизації готують пакети акцій:
«Хмельницькобленерго» (70%),
«Миколаївобленерго» (70%),
«Харківобленерго» (65%),
«Запоріжжяобленерго» (60,25%),
«Тернопільобленерго» (50,99%),
«Черкасиобленерго» – в цій компанії Фонд держмайна управляє лише 46%, а 25% передано в статутний капітал державного ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» («УкрЕСКО»)
Приватизація чи «прихватизація»?
Тим часом депутати звинуватили Фонд держмайна в штучному знеціненні активів обленерго, щоб продати їх за копійки. Представники депутатського корпусу відкрито заявили в пресі, що готується приватизація «в одні руки», а головний виконавець цього замовлення – Фонд державного майна.
Гучне звинувачення зробив народний депутат від партії «Слуга народу», член Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк. Своїми висновками депутат поділився на «круглому столі» на тему «Державні енергоактиви: прозора приватизація чи замовна продаж за копійки?»: «Керівники Фонду держмайна воюють проти прибутковості державних активів, а не сприяють їх ефективному розвитку. Ми в профільному комітеті парламенту проаналізували діяльність Фонду і зробили висновки, що дії Фонду незрозумілі, непрозорі і не сприяють ефективному розвитку державних енергетичних підприємств. Мова йде про чіткі тенденції щодо державних обленерго в Харкові, Хмельницькому, Миколаєві та Черкасах», – заявив Сергій Нагорняк. За його даними, Фонд безпідставно почав змінювати керівників обленерго з метою порушити стабільну роботу обленерго напередодні запланованої приватизації.
«Я більш ніж упевнений, що вже визначені покупці на кожне обленерго, які «під килимом» співпрацюють з Фондом. Вони очікують, що нові керівники обленерго, яких Фонд уже призначив або намагається призначити, доведуть підприємства «до ручки», знецінять їх активи, а потім практично за борги будуть продавати заздалегідь визначеним покупцям. Фактично Фонд веде неприховану війну з прибутковими енергоактивами, а не сприяє їх ефективному розвитку», – запевнив Нагорняк.
«Обкатана стратегія»
Схема приватизації більшості обленерго відпрацьована в Україні. Розпочатий у 1990-х роках процес роздержавлення об’єктів електроенергетики здійснено на користь кількох бізнес-угруповань в три етапи протягом 1997-2013 років. Отриманий досвід Фонд застосовує й тепер.
Член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук переконаний: Фонд запустив «обкатану стратегію на заниження вартості державних енергетичних активів шляхом заміни менеджменту обленерго та подальшого виведення коштів».
Експерти наводять конкретні приклади таких дій.
Перший. «Хмельницькобленерго» в 2019 році показав найвищий прибуток серед державних обленерго – 115 млн грн, а керівника компанії Олега Козачука вже рік намагаються звільнити.
Другий. Голова Фонду Дмитро Сенниченко звільнив керівника «Миколаївобленерго» Олега Сивака, тоді як завдяки йому за три роки прибуток компанії зріс у сім разів – з 4,5 до 30 млн. грн у 2019 році. З 15 лютого обов`язки керівника покладено на Сергія Клочка – колишнього підлеглого Світлани Кузьмінської.
Третій. «Харківобленерго»: там був звільнений керівник Василь Скопенко, який виплатив всі борги перед енергоринком, стабілізував роботу підприємства – зробив його прибутковим, а на його місце прийшов Костянтин Логвиненко, який за результатами 9 місяців 2020 року наростив податкові борги з 291 до 309 млн грн. Поточна кредиторська заборгованість зросла в чотири рази – з 12 до 49 млн грн. При цьому балансові активи підприємства скоротилися на 10% – з 5,97 до 5,33 млрд грн. «Плюс – протягом останнього року було розкрадання державних коштів на підприємстві, про що неодноразово повідомлялося в пресі», – зауважив Юрій Корольчук. Дійсно, правоохоронці 11 лютого провели обшуки в будівлі «Харківобленерго» у межах кримінального провадження про привласнення бюджетних коштів, – повідомила пресслужба Харківської обласної прокуратури.
Слідство встановило, що посадовці приватних підприємств, які діють на території Дергачівського району на Харківщині та в Харкові розробили злочинну схему з розкрадання грошей. Зробили вони це нібито у змові з посадовцями «Харківобленерго».
Четвертий. «Черкасиобленерго»: керівникові Олегу Самчуку тривалий час закидають «невиконання завдань». Але компанія за його управління демонструє щорічне збільшення прибутку, погашення заборгованості перед ДП «Енергоринок» (з 930 до 613 млн грн), заборгованості перед бюджетом (повернуто 87 млн грн), погашення 120 млн грн боргів із зарплат (повністю виплачені борги перед співробітниками). Прибуток «Черкасиобленерго» за останні три роки зріс майже в чотири рази – з 2,9 млн. грн в 2016 році до 10,9 млн. грн у 2019-му.
Висновок: Фонд державного майна націлився звільняти всіх керівників, які демонструють ефективність, і підвищують вартість активів, але це невигідно олігархам, які планують скупити ці активи.
Ефективність діяльності державних обленерго протягом 2016-2019 років
Детальніше познайомитися з інформацією про те, як Фонд державного майна управляє запланованими до приватизації обленерго, можна в цьому документі:
Вершиною цинізму у випадку з «Черкасиобленерго» є той факт, що Фонд держмайна намагається повернути на посаду попереднє керівництво, при якому через тіньові схеми з компанії були виведені майже 2 млрд грн. Про цю вражаючу історію дерибану варто згадати детальніше.
«Черкасиобленерго» – ілюстрація дерибану
На піку виборчої президентської кампанії в 2019 році відбулася резонансна екстрадиція з Німеччини Дмитра Крючкова, колишнього народного депутата та екс-голови правління холдингової компанії «Енергомережа». Через цю структуру у 2015 році були організовані схеми виведення коштів з обленерго в Харкові, Черкасах і Запоріжжі, контрольним пакетом яких володіє держава. Крючков – ключовий фігурант масштабних корупційних схем. В 2018 році він був затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців, але згодом звільнений під заставу.
«Главком» детально описував схеми того, як Крючков разом із колишньою головою правління «Черкасиобленерго» Світланою Кузьмінською вивів з «Черкасиобленерго» майже 2 млрд грн. Вони запровадили схему, за якою завод «Азот», «Черкасиобленерго» та фірма «Енергомережа» домовились про переуступку боргу. Згідно з умовами договору, «Черкасиобленерго» на чолі з Світланою Кузьмінською погодилося, щоб всупереч законодавству завод «Азот» платив за спожиту електроенергію не обленерго, а третій компанії. У результаті обленерго щомісяця не отримувало від «Азоту» 100 млн грн – вартість щомісячних поставок електроенергії на підприємство. Але сам «Азот» нічого не був винен, адже борги за електроенергію зобов`язалася сплачувати «Енергомережа», якою тоді керував Дмитро Крючков, але в дійсності він нічого не платив. А тому й обленерго не мало чим платити за електроенергію, придбану в ДП «Енергоринок» і доставлену споживачам.
У результаті працівники обленерго пів року сиділи без зарплати, а Державна фіскальна служба нараховувала штрафи за несвоєчасну сплату податків. Працівники призупинили роботи, тодішнє керівництво обленерго, аби зупинити бунтівників, тримало на території підприємства три десятки озброєних людей. Тепер над підприємством знову нависла подібна загроза.
«Люди просять захистити їх рідне підприємство від підготовки рейдерського захоплення. З одного боку, керівництво «Черкасиобленерго» на чолі з Олегом Самчуком виводить компанію з безодні боргів, нароблених попереднім керівництвом, підвищує зарплату та модернізує електромережі, а з іншого – Фонд держмайна робить все можливе, щоб звільнити Самчука й повернути колишнє керівництво, яке розорило державну компанію», – заявив Сергій Нагорняк, виборчий округ якого знаходиться на Черкащині.
«У нас на Черкащині дуже чутливе ставлення до ситуації навколо «Черкасиобленерго», яке страждає від деструктивних дій Фонду держмайна, – говорить депутат Черкаської обласної ради, колишній народний депутат України Олег Петренко. – Я часто згадую 2017 рік, коли пів року багатотисячний колектив не отримував зарплату, а енергосистема регіону перебувала на межі колапсу. Сьогодні завдяки діям Олега Самчука та його команди ми бачимо абсолютно протилежну картину. Але при цьому чуємо абсолютно безпідставні звинувачення Фонду на його адресу».
Очоливши в 2017 році правління «Черкасиобленерго», за два роки Олегові Самчуку разом з багатотисячним колективом вдалося підняти підприємство. В першу чергу, був погашений зарплатний борг на 120 млн грн, скорочено на третину заборгованість обленерго перед ДП «Енергоринок». Зарплати працівникам підняли вдвічі. Обленерго вже виплатило 86,7 млн. грн податкової заборгованості (загалом були винні 100 млн. грн), залишок відповідно до графіку реструктуризації буде погашено до жовтня 2021-го. Замість збитків, в які компанію загнало попереднє керівництво, досягнута стійка прибуткова діяльність.
Тепер на першому плані – припинення процедури банкрутства «Черкасиобленерго», підготовка до майбутньої приватизації та врегулювання боргу з підприємством «Азот». «В ході переговорів завод висловив готовність гасити борги згідно з графіком реструктуризації – в найближчі два роки буде погашено борг на суму 280 млн грн, а з 2023 року щорічні виплати становитимуть 240 млн грн. Здавалося б, у цьому має бути кровно зацікавлений Фонд держмайна, але замість цього бачимо з його боку неприкрите протистояння, непрофесійні дії та відверті маніпуляції на користь майбутніх покупців обленерго», – розповів голова правління ПАТ «Черкасиобленерго» Олег Самчук.
За його даними, раніше «Азот» виплачував обленерго щомісяця 9,4 млн грн, які до копійки перераховувалися на рахунки ДП «Енергоринок». «Однак, замість того, щоб підтримати зусилля керівництва та колективу «Черкасиобленерго» задля виходу на шлях сталого розвитку, керівництво Фонду на чолі з Дмитром Сенниченком та Денисом Кудіним розірвало мирову угоду з «Азотом», після чого від цього боржника на рахунки обленерго не надійшло жодної копійки. Крім того, топменеджмент Фонду не вжив жодних кроків з припинення процедури банкрутства «Черкасиобленерго», яка триває всі останні 16 років», – описує Олег Самчук позицію Фонду. На його думку, робиться все це робиться задля повернення попереднього керівництва в особі Кузьмінської, доведення підприємства до банкрутства та продажу його за копійки, фактично за борги.
На 1 березня призначено розгляд справи про банкрутство «Черкасиобленерго» в Черкаському господарському суді. «Упевнений, що є всі підстави для того, щоб суд поставив крапку в цій справі, що тягнеться 16 років. І виніс законне рішення на користь держави. Справа моєї честі довести цей процес до кінця», – наголошує Олег Самчук.
Хто вони, власники обленерго України?
Оператори розподілу електроенергії (обленерго), а таких близько трьох десятків, давно розподілені владою між кількома олігархами. Найбільшою кількістю обленерго володіє група ДТЕК Рината Ахметова – вони розподіляють майже половину всієї електроенергії в державі.
Низкою українських обленерго володіє бізнес-група VS Energy російського олігарха Олександра Бабакова, який в Держдумі Росії голосував за окупацію Криму.
Костянтин Григоришин та Ігор Коломойський контролюють «Сумиобленерго», «Чернігівобленерго», «Полтаваобленерго». Окремо Григоришин контролює «Вінницяобленерго» та «Луганське енергетичне об’єднання» (ЛЕО).
Ще одна група власників обленерго – брати Ігор та Григорій Суркіси. Це партнери олігархів Ігоря Коломойського та Віктора Медведчука.
