Сльози на очах, п’ятихвилинні оплески вщерть заповненої кінозали і віншування тих, хто не зрадив присягу й рідну землю. Так 27 лютого, у 6 річницю анексії Криму, в міському кінотеатрі пройшов прем’єрний показ фільму “Черкаси” черкащанина Тимура Ященка. Окрім творців воєнної драми до нашого міста приїхали 23 члени екіпажу легендарного мінного тральщика та актори – виконавці головних ролей Дмитро Сова та Євген Ламах.
На щемливо-правдивій прем’єрі побували й кореспонденти vikka.ua.
Вільних місць у залі не вистачало всім охочим подивитись кіно історію, яка стала першим фільмом про військово-морські сили України в історії сучасного кінематографа. За 10 хвилин до старту показу черга до каси розтяглась до вхідних дверей кінотеатру.
Презентуючи фільм, продюсерка “Черкас” Ірина Клименко попередила глядачів: кіно непросте, відверте і… незручне. Однак творці кіно кажуть: зовсім не мали на меті сподобатись глядачу чи показати приклад героїзму й очі юнаків, які світяться. Натомість – хотіли, аби у тих, хто його дивитиметься, виникли передовсім питання й бажання продовжувати боротьбу далі.
Для режисера стрічки Тимура Ященка прем’єра в рідних Черкасах – особлива, адже побачити її прийшли рідні й друзі. А сам показ у стінах кінотеатру “Україна” чоловік присвятив своїй мамі. Автор фільму наголошує: не варто шукати 100% відповідності з тим, що відбувалось на тральщику “Черкаси” у лютому-березні 2014-го. В художньому фільмі показані як реальні, так і вигадані події. Тут останній корабель, який залишався в Криму під українським стягом, – уособлення усієї країни, яка нині потерпає від агресії з боку північного сусіда. Він має нагадати нам, наскільки важливо залишатись небайдужими до того, що нині відбувається в Україні.
Консультував Тимура й усю знімальну групу старший матрос тральщика Олександр Гутник. Саме він у свій час залишався на зв’язку з журналістами і повідомляв про перебіг російського штурму. Тому “Черкаси” ми дивимось саме очима звичайного матроса – безпосереднього очевидця й учасника подій шестирічної давнини.
Кілька матросів “Черкас” зіграли самі себе, а Михайло Воскобойник відтворив у кіно реальну ситуацію, коли корабель намагався пройти крізь російську блокаду. До слова, з рештою екіпажу тральщика актори, які виконали у фільмі головні ролі, познайомились тільки в Черкасах, просто перед прем’єрою. Кажуть, мали прекрасну нагоду подивитись один одному у вічі й поговорити, про те, що пережили вже спільно.
Матрос корабля Михайло Воскобойник знявся у фільмі
Про свої враження від побаченого вже післяфінальних титр, які супроводжувались гучними оплесками, розповів командир тральщика Юрій Федаш. Саме під його керівництвом “Черкаси” протягом трьох тижнів чинили опір ворогу.
“Так, це художній фільм. Можливо, трошки з якимись художніми домислами. Однак показано основне: якою низькою була морська культура тоді, наскільки непідготовленим виявились екіпажі усіх наших кораблів до таких випробувань. Тоді, у 2014-му, військово-морські сили перебували в дуже скрутній ситуації, коли люди мали обирати або забезпечене життя, яке обіцяв ворог, або достойне життя. І таке – достойне життя – обрали майже 2800 осіб, які вийшли з Криму й не зрадили присягу. Цей фільм наближає нас до перемоги. Як військової, так і інформаційної”, – зазначив Юрій Петрович.
Довідка:
Під час Російського вторгнення в Україну в 2014-му мінний тральщик “Черкаси” перебував на озері Донузлав. 6 березня 2014 року на виході з бухти Донузлав росіяни затопили два російські кораблі “Очаков” і “Шахтёр”, протягом тижня – ще два списаних судна. Таким чином окупанти створили барикаду, яка заблокувала вихід з бухти кораблям ВМС України. 20 березня російські військові висунули ультиматум українським військовим про перехід на бік Росії. 21 березня 2 офіцери, один мічман і 9 людей особового складу написали рапорт на звільнення й зійшли з корабля. Решта екіпажу тральщика “Черкаси” відмовились виконати вимоги російських військових та здійснили спробу вирватися з Донузлава, однак вона виявилась невдалою і корабель став на якір, щоб не сісти на мілину. Після цього тральщик став тримати кругову оборону. 23 березня екіпаж здійснив повторну спробу прорвати блокаду. Корабель спробував пройти поміж двох затоплених російських кораблів. “Черкасам” це майже вдалося, однак до них підійшов російський катер і вдарив у бік. Після цього носова частина “Черкас” опинилася на мілині. Станом на 24 березня після захоплення російськими військовими корабля “Костянтин Ольшанський” “Черкаси” залишався єдиним військовим кораблем на Донузлаві під українським прапором.
25 березня ввечері російські військові захопили корабель. Штурм здійснювався за допомогою двох вертольотів Мі-35 та трьох швидкісних катерів. Він тривав понад дві години.
До початку квітня екіпаж тральщика перебував у Криму. Потім повернувся додому – в Черкаси. Тут, на Соборній площі, їх зустрічали усім містом.
Командира морського тральщика капітана III рангу Юрія Федаша Черкаська міська рада нагородила пам’ятним знаком “За заслуги перед містом”.
Корабель залишився в Криму. Росія не повернула його Україні. Судно пришвартоване в бухті Стрілецька поблизу Севастополя.
Раніше сайт vikka.ua розповідав про черкаську майстриню, яка, відроджуючи древні традиції, створює унікальний одяг.
