Археологу і науковцю, директору археологічного музею і члену топонімічної комісії Михайлу Сиволапу пропонують надати звання «Почесного громадянина Черкас». Із відповідною петицією виступив екссекретар міської ради Ярослав Нищик.
Петицію мають підтримати 250 жителів Черкас. Лише після цього її розглянуть на засіданні сесії.
Народився Михайло Павлович у місті Броди Львівської області у родині робітників з м. Черкаси, в якому проживало кілька поколінь його предків. У 1966 році родина повертається в рідне місто. 1967-1977 роки — навчався у першій міській гімназії міста Черкаси з поглибленим вивченням англійської мови. У 1977-1980 роках —робітник, 1980-1985 роках навчається на кафедрі археології та музеєзнавства Історичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Після закінчення навчання отримав дипломи «історик-археолог, викладач історії і суспільствознавства» та «перекладач-референт з англійської мови в галузі історії».
Після закінчення університету у 1985-1986 рр. працював молодшим науковим співробітником археологічної експедиції Криворізького історико-краєзнавчого музею; у 1986-1987 рр. – старшим науковим співробітником Черкаського обласного краєзнавчого музею; у 1987-1989 рр. – начальник загону створеної разом із В.П.Григорьєвим Черкаської Лісостепової археологічної експедиції (ЧЛАЕ) при Черкаському обласному краєзнавчому музеї; у 1989-1993 рр. начальник окремого загону, а з 1991 р. начальник археологічної експедиції (ЧЛАЕ) Науково-виробничого кооперативу “Археолог” Інституту археології НАН України. У 1993-1997 рр. – начальник однієї з експедицій (ЧЛАЕ) археологічної інспекції Черкаської ОДА. Після скорочення експедиції – політаналітик, соціолог.
У 1999-2003 рр. – асистент історичного факультету Черкаського державного університету ім. Б.Хмельницького, у 2003-2013, 2014-2016 рр. – старший викладач Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького.
У 2000-2013 рр. – керівник Археологічної лабораторії та директор створеного ним Археологічного музею університету (нині Кабінет археології).
З 1.03.2016 р. – директор Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини, керівник експедиції музею.
Михайло Сиволап є автором 678 статей до “Зводу пам’яток історії та культури Черкаської області”, має понад 80 наукових публікацій в Україні і за кордоном та понад 200 науково-популярних і газетних статей. Учасник понад 50 наукових конференцій в Україні та закордоном. Як соціолог провів майже півтори сотні соціологічних досліджень на території 9 областей України, АР Крим та м.Київ . Володіючи низкою європейських мов, професійно займався перекладами.
Найвагоміші доробки: масове комплексне дослідження курганів обох берегів Черкащини (83 шт.) від епохи ранньої бронзи до половців, зокрема 3-х курганів-астросвятилищ ямної культури, подібних до раннього Стоунхенджу; розкопки могильника (IVст. н.е.) черняхівської культури у центрі м.Черкаси; багаторічне дослідження поселення ямної культури Десятини на Чигиринщині (нині виявлено ще 30 поселенських пам’яток); курганно-ґрунтового могильника білозерської культури (ХІІ-Х ст. до н.е.) під Черкасами; виявлення і дослідження (спільно В.М.Степанчуком) найдавніших на Черкащині мустьєрських стоянок (130-100 тис. р.т.); розкопки решток хати Івана Піддубного у с.Красенівці; дослідження грабованого скіфського царського кургану із золотими виробами (спільно з С.С.Бессоновою) поблизу с.Нетеребка; також численні розвідки на території Черкащини та м.Черкас, завдяки яким виявлено та поставлено на державний облік понад 1,5 тис. пам’яток: курганів, могильників, стоянок, поселень, валів, печер та ін.
У квітні 1982 р. був звинувачений в українському буржуазному націоналізмі разом із студентами 5-ох факультетів КДУ (т. зв. “справа 16-ти”), до 1989 р. – під наглядом КДБ, з часу “Ланцюга Злуки” (1990) член НРУ, учасник революційних подій 1990-1991, 2004 та 2013-2014 рр.У березні 1991 р. один з 2-х ініціаторів створення першої в Черкасах Покровської громади Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), заступник голови громади у 1991-1994 рр.
Багаторічний член топонімічної комісії міськвиконкому (з 1992), автор 75 прийнятих пропозицій (вулиць, провулків, площі і парку), Програми перейменування вулиць м.Черкаси (1992) та співавтор Концепції топонімічної політики Черкаської міськради (2007).
Був членом низки громадських організацій: Історико-краєзнавча експедиція “Черкаси” (1986-1989), культурологічне товариство “Заповіт” (1989-1992). У 1980-х – член спелеоклубу “Поділля” (м.Київ). Дійсний член Європейської Археологічної Асоціації (з 2000), член Спілки археологів України (з 2011), Національної спілки журналістів України (з 2013) та ін.
Нині на розгляді міської ради перебувають три проекти рішення про присвоєння звання «Почесний громадянин Черкас». Зокрема, депутатам пропонуватиметься надати почесні звання Ігорю Губарю (посмертно) і Володимиру Скубаєву (посмертно).
Як повідомляв сайт vikka.ua, Владислав Чабанюк: «Відчуття творчої самореалізації затягує, як наркотик»
