додому Новини На Черкащині археологи досліджують трипільське поселення, спалене майже 6 тисяч років тому...

На Черкащині археологи досліджують трипільське поселення, спалене майже 6 тисяч років тому (ФОТО)

0

На місці найбільшого поселення трипільців Тальянки на Черкащині, в якому було три тисячі дворів, вчені зайнялися дослідженням залишків житлового будинку, спаленого 5800 років тому, повідомляють "Факти".

"Люди, що жили в цьому будинку, підготували його до ритуального спалення – поставили всередину сакральні їжу і предмети (при цьому всі інші речі прибрали), а потім підпалили. Під його керівництвом почалися розкопки подвір'я в поселенні трипільців Тальянки, яке існувало приблизно 5800 років тому недалеко від сучасного міста Умань Черкаської області. Охоплений пожежею будинок з глиняними стінами і дахом з очерету впав. У такому вигляді – розсипався на фрагменти – ми розкопали його на глибині приблизно півметра", – зауважив старший науковий співробітник Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Едуард Овчинников.

У кожному зі своїх поселень давні трипільці жили 50-70 років – за цей час довколишні землі, на яких вони вирощували зернові, виснажувалися, і людям доводилося йти на інше місце, будувати там нове гігантське село. Будинки, які доводилося кидати, спалювали – це було пов'язано з релігійними віруваннями. Уявіть: розтягнулося на кілька кілометрів поселення охоплено священним вогнем, за цим видовищем спостерігають залишили його 10-11 тисяч чоловік. Приблизно стільки жителів налічували Тальянки – найбільше в світі поселення своєї епохи. Ця назва йому дали ми – так називалося розташоване по сусідству сучасне село. Як самі трипільці іменували своє селище, нам не впізнати, адже писемності у них не було.

У кожній хаті трипільців уздовж однієї із стін знаходився так званий подіум, на якому ставили посуд, горщики з припасами. Перед обрядом спалення на нього ставили посуд з їжею для померлих предків, а також залишали в кімнаті різні ритуальні предмети. Ми знайшли тут фрагмент однієї з таких речей – частина глиняної моделі саней, на яких трипільці везли покійних в останню путь. До речі, на санях з полозами, запряженими парою волів, вантажі перевозили навіть влітку, адже коліс у трипільців не було.

Чи не було сенсу залишати в підготовлюваний до спалення будинку речі, які можуть стати в нагоді в господарстві. Їх забирали, тому під час розкопок ми рідко знаходимо предмети побуту. На руїнах цієї хати поки виявили шматочок зламаною мотики, зробленої з рогу оленя, а також ногу від невеликої статуетки людини. Майстер старанно пропрацював кожен палець на ступні. Це фрагмент досить рідкісною фігурки, адже в основному трипільці робили статуетки людей у взутті.

Через кілька кроків від цього подвір'я археологи розкопали залишки хати трипільського гончара. Серед руїн виявилися дві чудової роботи глиняні моделі ритуальних саней, запряжених волами. Це теж дуже рідкісні знахідки, адже часто виявляємо розбиту кераміку, а сани відмінно збереглися. Вони стали частиною експозиції Державного музею-заповідника трипільської культури, розташованого в півгодини ходьби від місця наших розкопок в селі Легедзине.

У Державному музеї-заповіднику трипільської культури в селі Легедзине (недалеко від місця, де було давнє поселення Тальянки) створюється етнографічний комплекс під відкритим небом, в якому встановлять копії будинків і господарських будівель трипільців в натуральну величину

"У нас зібрано вже більше 30 тисяч трипільських експонатів. У нашій колекції є найдавніше знайдене на території України виріб з металу – фрагменти мідних бус, виготовлених шість з половиною тисяч років тому (археологи знайшли їх у Вінницькій області). У колекції є фрагменти друшляка, зробленого з глини", – каже директор музею Владислав Чабанюк.

У трипільців не було гончарного круга. Горщики, чаші, тарілки вони ліпили вручну, на внутрішніх поверхнях залишалися сліди від пальців. Зовнішню частину виробів прикрашали. У ранній період трипільської культури це були просто прокреслені орнаменти, потім кераміку стали розписувати фарбами.

Один з найбільш примітних експонатів музею – відмінно збереглася фігурка богині родючості, яку трипільці зображали вагітної.

За допомогою рентгена археологи дізналися, що всередині фігурки сім кульок – виявляється, вже в ті далекі часи ця цифра вважалася сакральною. Зараз створюємо етнографічний комплекс під відкритим небом (скансен), в якому будуть копії будинків і господарських будівель трипільців в натуральну величину, предмети побуту. Навіть домашніх тварин туди поселимо. Відвідувачі зможуть виконати роботу, якої займалися трипільці, наприклад, змолоти борошно на кам'яній зернотерці.

Археологічні розкопки трипільської культури оплачує французька меценат Бертран Кост, який допомагає вже чотирнадцятий рік поспіль.

"Я займаюся бізнесом в Україні, тому виникло бажання підтримати будь-якої важливий проект у вашій країні. Вибрав дослідження трипільської культури. Тим більше що тема археології мені близька – в юності захоплювався пам'ятниками епохи неоліту на території Франції. Спочатку ставив завдання взятися нема за разовий проект, а розрахований на тривалий період. Щорічно мій науковий фонд виділяє на вивчення трипільських поселень-гігантів 15-20 тисяч доларів", – каже меценат Бертран Кост.

Наразі археологи досліджують залишки п'ятдесяту за рахунком домівку в Стародавніх Тальянках.

За кошти Бертрана Коста археологи видали англійською мовою серію наукових робіт, в яких розповідається про результати досліджень. Завдяки цьому про розкопки знають за кордоном і теж намагаються допомогти. Європейські колеги провели сканування територій, де знаходилися кілька поселень-гігантів, за допомогою унікальної машини, яка до найдрібніших деталей "бачить", що знаходиться під шаром ґрунту.

Її привезли в Черкаську область з Англії після роботи на Стоунхенджі – всесвітньо відомому спорудженні, зробленому в давнину з величезних кам'яних брил і грунту. Машина (вона належить Німецькому археологічному інституту), оснащена великою кількістю дуже чутливих датчиків для вимірювання магнітного поля, дозволила зафіксувати не тільки контури будівель, але навіть стежок, по яких ходили і ганяли худобу трипільці.

Вулиця, що оздоблюють Тальянки, мала протяжність сім кілометрів. На неї виходили вікна (трипільці робили їх круглими) будинків. Усередині поселення були прокладені поздовжні вулиці.

Як повідомляв сайт vikka, "чорні археологи" знайшли небезпечний предмет на Черкащині.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Exit mobile version