Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко запропонував ховати полеглих Героїв на території Соборного парку. Пошук нового місця для меморіалу зумовило те, що на Алеї Слави вже нема місця. Відеозвернення мер Черкас Анатолій Бондаренко оприлюднив на своїй сторінці в мережі Фейсбук.
Також розглядається ще два варіанти: навпроти цвинтаря на вулиці Одеській або на вулиці Лейтенанта Мукана (колишня Сурікова).
«Є три варіанти. Перший — навпроти кладовища на вулиці Одеській, на території «зеленої зони». Ще була пропозиція розмістити з правого боку при в’їзді до цвинтаря, але там наші колеги з Руської Поляни передали земельну ділянку з аукціону для будівництва СТО. Також є гектар на вулиці Сурікова. А один з моїх колег, який воював, і нині очолює комунальне підприємство, запропонував розглянути для цього територію колишнього кладовища на території Соборного парку. Територія займає близько двох-трьох гектарів. Я дав доручення вивчити це питання, щоб з’ясувати, чи можливе розміщення там меморіального військового кладовища відповідно до всіх норм чинного законодавства. Якщо громада не буде заперечувати, ми вивчимо це питання», — зазначив у своєму відеозверненні Анатолій Бондаренко.
Нагадаємо на території Соборного парку понад 100 років тому був цвинтар. Тут ховали померлих священиків і парафіян. На добре спланованому, засадженому квітами, кладовищі були багаті поховання з фамільними склепами і скульптурами. Це був найбільший міський цвинтар, де ховали людей всіх віросповідань. Тут були основна православна частина, католицькі могили, існували також частини мусульманська (південно-західна) та лютеранська (північно-східна). Тут же, на кладовиші, розміщувалася цвинтарна Свято-Успенська церква (фактично на місці сучасного Свято-Михайлівського собору).
За часів СРСР там зробили парк, а з 90-х років територія відійшла церкві. Нещодавно міська рада повернула територію парку в міську власність.
Парк однозначно.
Потрібно пам’ятати про загиблих, але потрібно не забувати про живих.
Ліпше місце для нового кладовища на вул. Одеський в зеленій зоні. Там можливо проводити дні скорботи не заважаючи містянам які дуже чутливі до загибелі своїх мешканців, та хворі на серце.