Вітчизняна система освіти готується до чергового етапу реформування та прагне втілити найкращі здобутки Європи. Доки позитивні прогнози реформаторів намагаються перевісити застереження досвідчених та скептичних педагогів, в країні вимальовується третій освітній шлях – альтернативний. Черкаські батьки, що переймаються сучасністю знань своїх чад, їхнім особистісним ростом, все частіше звертають увагу на інші види освіти. Як все нове, вони трохи лякають своїм новаторством, а також кусючими цінами. Місяць навчання дитини за альтернативною програмою, в залежності від закладу, вартує від декількох тисяч гривень на місяць. Та кажуть, що воно того варте. Черкаські батьки поділилися своїм досвідом із сайтом vikka.ua.
Активістка та громадська діячка Аліна Котолуп стала прихильником альтернативної освіти та виховання для дітей ще задовго до того, як та з’явилася в Україні. Адже дівчина на собі відчула тиск вітчизняної педагогічної системи. Черкащанку в дитинстві дуже пригнічували підхід вихователів до дітей, дисциплінарні вимоги та шаблонне ставлення до дитячого самовираження.
Фото Аліни Котолуп
"Звичайний дитячий садок, наскільки пам’ятаю, – це зайві обмеження та перешкоди. Пригадую, як мені було неприємно, коли мене примушували вишивати хрестиком. Або критикували мої малюнки чи аплікації. Виправляли, казали, що так неправильно. А це ж була моя дитяча творчість", – обурюється черкащанка.
Свою трирічну Емілію громадська діячка спочатку водила у звичайний дитячий садок, а потім обрала для дитини альтернативний заклад.
"Нам є з чим порівнювати. По доньці видно, наскільки їй до душі проводити свій час у недержавному садочку. Зараз на свої заняття Емі ходить із задоволенням. Готова там ледь не залишатися на ніч", – каже Аліна Котолуп.
Фото Аліни Котолуп
Мати трьох дітей Тетяна Кукла пригадує, як і чому обрала для дітей альтернативне виховання. Її рішення згодом створило у Черкасах нові освітні тенденції.
У Тетяни свій дитячий центр, а також вона об’єднує коло батьків, які виховують дітей дистанційно і за альтернативною освітньо-розвиваючою програмою.
Зараз її старшому синові Михайлу 13 років. Свого часу, через відсутність щеплень Тетяна зіткнулася із труднощами під час оформлення дитини у дитячий садок. З тих пір і стала задумуватися про альтернативний вибір виховання.
"Вирішила створити свій дитячий центр. Наразі він офіційно зареєстрований і в ньому за програмою "Монтессорі" навчаються діти до 6 років. У цьому садочку навчається моя молодша донька Єва", – пояснила черкащанка.
Коли син пішов до школи, то до неї стала все частіше приходити думка про необхідність створення у Черкасах альтернативного школі навчання.
"Я познайомилася з Анею Комкіною. Вона працювала музичним керівником у дитячому садочку. Два роки ми спілкувалися. Це були просто розмови про освіту, дітей. А потім вирішили забрати їх зі школи. Діти були там дуже навантажені. А крім занять, вони, як і більшість, ще ходили на різні гуртки та секції", – розповідає черкащанка.
Тож вона зі своєю однодумницею відправилася на спеціальні курси по вихованню дітей з 6 до 12 років і започаткували у Черкасах новий підхід до навчання та самовираження дітей.
"Якщо у класі 30 осіб, то, звичайно, вчитель не в змозі приділити увагу кожному. От і буває, що дітей зі здібностями навантажують по всіх предметах. У разі ж, якщо дитина не встигає, тиснуть на батьків. А це погано впливає на їхні відносини з дітьми", – пояснила керівник дитячого центру.
transkarpatia.net
На її переконання, дітям у школі важко визначитися з майбутньою професією, знайти свій шлях. Це тому, що шкільний підхід тримає учнів у вузьких рамках та стандартах освіти. Там часто не бачать, коли дитині потрібен відпочинок. Ніхто не приділяє уваги виявленню та розвитку індивідуальних здібностей дитини. В альтернативній же школі навпаки, вчитель намагається йти за інтересом дитини та поєднувати його з освітньою програмою.
"Я була відмінницею у школі. Коли даються всі предмети, важко зорієнтуватися, до якого вишу вступати, що тобі найцікавіше. Як маму мене лякає й те, що коли дитина вчиться у школі, а батьки працюють, їхнє спілкування часто обмежується лише виконанням уроків. Батьки дитину не бачать, на важливі теми не говорять", – ділиться спостереженнями Тетяна Кукла.
Вона об’єднала батьків, які прагнули для своїх дітей іншої освіти. Такі учні тепер займаються за програмою шкільного дистанційного навчання і одночасно – за програмою Монтессорі.
detki-sochi.ru
"Наразі у нас 22 учні. Їх поділено на дві групи: від 6 до 9 та від 9 до 12. Викладач працює з двома асистентами та сам складає плани роботи для учнів. Вони можуть щось робити групами, наприклад, слухати тему, готувати якийсь проект, або індивідуально – писати реферат, виконувати вправи. Все направлено на те, щоб дитина ставала більш самостійною, щоб їй було цікаво. Також є чергування по кухні: діти допомагають з приготуванням обіду та прибиранням. О 14:00 вони вільні", – пояснює принципи освітнього процесу на альтернативних заняттях черкащанка.
Такі заняття відвідує середня донька Тетяни Кукли, Діна. Старший Михайло, оскільки йому вже 13 років, пішов у державну школу і навчається у ліцеї.
"Це був його свідомий вибір. Він дуже радий, що у нього багато однокласників і, звісно, більше контактів з дітьми. Можливо, згодом він знову повернеться до альтернативної освіти", – зазначила черкащанка.
Восени 2016 року у Черкасах зареєстрували громадську організацію "Українська асоціація домашньої освіти". За словами її адміністратора Марії Євтушенко, наразі зв’язок з організацією підтримують близько 50 черкаських сімей, чиї діти перейшли на альтернативну освіту, або планують зробити цей крок.
"Ми намагаємося надати батькам, які цікавляться альтернативною освітою для дітей, всіляку допомогу. Проводимо семінари, надаємо інформацію. У нас це поки що не таке масове явище, як в інших містах. У Сімферополі альтернативна освіта свого часу впроваджувалася як державний експеримент. Наразі такий проект втілюється у Переяславі-Хмельницькому", – розповіла Марія Євтушенко.
Відповідно до законодавства, існує поняття різних форм здобуття середньої загальної освіти – групової, тобто у класах, та індивідуальної – це дистанційне, екстернатне, індивідуальне та інклюзивне навчання, а також навчання в спеціальних класах при школах.
studway.com.ua
За словами директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Ігоря Волошина, у Черкасах працюють три приватні школи, де навчається 222 дитини. Це школи "Софія", "Перлина", школа №770. Також є альтернативний дитячий садочок "Montessori Family".
"Зрозуміло, що приватних садків більше, але вони не здійснюють ліцензованої діяльності. І відповідальність за перебування дітей там лежить виключно на батьках. Щодо мого ставлення до альтернативної освіти, то воно загалом позитивне. Але вона має як переваги, так і недоліки. Не всім підходить. Це модно, популярно, але треба дивитися, з якою метою воно здійснюється і з яких причин", – зазначив чиновник.
Він підкреслив, що навчання у приватних школах дороговартісне.
"Приміром, у столичних таких закладах воно сягає близько 5 тисяч гривень без вартості харчування на місяць, у черкаських – близько 2 тисяч гривень. Сімейне виховання, коли за педагогів – батьки, вимагає відповідного рівня освіченості і часу батьків для здійснення навчально-виховного процесу вдома. До плюсів альтернативної освіти зараховую її принципи: виховання гармонійної і щасливої особистості, пошук генія у кожній дитині. Крім того, завжди можна почати навчатися, приміром, за альтернативною формою, а продовжити – за традиційною і навпаки", – пояснив він.
При цьому Ігор Волошин зазначив, що школа – це не лише уроки та вчителі, а й те оточення, в якому дитина вчиться жити, дружити, спілкуватися в різних ситуаціях, спостерігати за однолітками, робити вибір.
Як повідомляв сайт vikka.ua, оскандалену черкаську вчительку таки звільнили.
