Звичай заводити талісманів прийшов до вітчизняних команд не так давно із західної спортивної культури. Костюмований персонаж за рахунок своєї яскравої поведінки мав створювати для вболівальників чіткий асоціативний ряд із улюбленою командою, на когось, можливо, наводити жах, когось просто розважати у перервах між спортивним дійством, а по суті просто стати ще одним механізмом отримання прибутку шляхом продажу клубної атрибутики, повідомляє "ІнфоМІСТ".
Досить швидко наявність певного одухотвореного предмета або ж представника тваринного світу, одягнутого в клубні кольори, стала звичною справою і для української спортивної індустрії. У новому тисячолітті передові колективи країни отримали своїх символів. Наприклад, "динамофанів" на трибунах роками розважав бобер з красномовним іменем Дік, а на початку нового тисячиліття футбольний "Шахтар" запустив на трибуни крота Уголька.
У Черкасах теж не залишилися осторонь процесу. На початку 2000-х слідом за новою назвою професійний черкаський баскетбольний клуб отримав і відповідний тваринний символ. Футбольний "Дніпро" приєднався до когорти з талісманами недавно: менше ніж півроку тому.
Хто вони, ті особи, які за ідеєю покликані приносити командам успіх у змагання?
"Черкаський Дніпро": Козак "з характером"
Мабуть, було б дивно, якби символом футбольного клубу "Черкаський Дніпро" був не козак, а якийсь інший персонаж. Облік талісману для клубу розробили і втілили в життя відносно недавно: навесні цього року. Козак дебютував на першому домашньому матчі дніпрян після міжсезоння, і з тих пір його поява на бігових доріжках вже встигла стати традицією для Центрального стадіону.
У повсякденному житті "дніпровський" Козак відомий як Роман Сизоненко – уродженець Канева, людина, яка за межами футбольного стадіону професійно займається танцями. З весни Роман, одягнувши "козацькі" шати, залишається незмінним талісманом "Дніпра".
"Певний досвід був і до цього, але то були поодинокі виступи. Я товаришую з Максимом Оробцем. Після того, як він ставив флешмоб для "Дніпра", до нього звернулися в клубі, запитали, чи не знає він підходящих кандидатур. Тоді він і зателефонував мені: я погодився, бо люблю експериментувати. Взагалі люблю екстрім, різні випробування, от і вирішив взяти участь в тому, що мені є незнайомим", – розповідає Роман.
Роман Сизоненко в повсякденному житті
У житті без маски Роман займається дизайном та працює викладачем танців у студії "Maxdance". Говорить, що основний його стиль – брейк-данс, хоча, крім нього, займається й іншими видами, включно із бальними танцями.
"Я фанатично люблю футбол. Свого часу в Каневі майже 8 років займався футболом. На Євро вболівав за Португалію, іграми "Дніпра" почав більше цікавитися вже тоді, коли став талісманом. Тепер слідкую за Першої лігою", – повідомляє Роман.
Роман говорить, що від себе додав образу Козака "міцний характер". Хлопець переконаний – вболівальники повинні поважати талісмана.
"По життю я люблю казати людям все, що я про них думаю. От так само і Козак. Я привітно ставлюся до вболівальників, жартую з ними, але якщо люди неприємні – я їм демонструю своє ставлення. Якщо вони, наприклад, розпивають алкоголь, то я їм демонструю жестами, що це робити неварто. Я не простий Козак, який іде до всіх. Треба, щоб мене поважали", – зауважує він.
Козак з Канева визнає, що роль талісмана в досягненні позитивного результату команди насправді досить невелика.
– Результат залежить від самої команди, від того, як вона грає. Проте все-таки щось в цьому є. Добре, коли Козак на твоєму боці. Буває, я під час матчу заходжу за ворота суперника, тоді я частково відволікаю воротаря. Можливо, це й допомагає. А так, то моя функція в основному розважальна, для вболівальників. Талісман створює необхідну атмосферу на матчі.
"Черкаські Мавпи": "природний" Горинич
Горинича в Черкасах знає, мабуть, кожна людина, яка цікавиться баскетболом. Останні 6 років костюм символа місцевої баскетбольної команди незмінно носить Валентин Чабанюк, тож, здається, із енергійною мавпочкою у вболівальників асоціюється виключно він. Хоча до Валентина від імені Горинича із вболівальниками працювали ще 2 людини.
З 2010-го року Чабанюк супроводжує команду на домашніх матчах в ПС "Будівельник". За цей час талісман пережив із командою багато всього: перемоги і поразки, єврокубковий дебют, боротьбу за бронзові медалі чемпіонату… Якщо зіркові легіонери залишилися в минулому, то Чабанюк-Горинич досі незмінний атрибут "мавп" і беззаперечний фаворит вболівальників.
"У цю справу прийшов випадково. Я кілька разів підміняв товариша, в якого не виходило приходити на ігри, а потім з часом мені запропонували перейти на постійну основу. На роботі колеги знають, що я підпрацьовую талісманом, і йдуть назустріч: я міняюся змінами, домовляюся", – розказує Валентин, який поєднує роботу талісманом із працею поваром.
Валентин зізнається, що баскетболом цікавиться давно і довгий час займався у спортивній школі. Зараз же, одягаючи костюм, просто намагається вести себе максимально природно.
"Я в житті такий же: веселий, позитивний, дітей люблю, дівчат і баскетбол (сміється). Замінивши друга, я став по-іншому працювати: я постійно в русі із вболівальниками, роздаю банани, танцюю і жартую. До цього були інші "мавпи", то вони просто сиділи на паркеті і виходили тільки на тайм-аути. Зараз у мене є власні фанати, які приходять на гру і кажуть: "Горинич, ми за тобою скучали, як справи?" Потім додаються у "Вконтакті" і у "Фейсбуці". Є одна сім’я, яка постійно приходить у 7 сектор. Вони постійно обнімають мене, "тіскають", цілують", – зауважує Валентин.
На питання про те, якою твариною-талісманом він міг би бути, окрім мавпи, Валентин без роздумів відповідає, згадуючи "Чикаго Булз".
"Дивився, як виступає бичок: його трюки, сальто. Буває, намагаюся сам щось повторювати, буває, сам придумую. Колись, пам’ятаю, в тайм-ауті така повільна після грала, що я не знав, як себе і поводити. Тоді я взяв швабру і почав танцювати повільно, типу стриптиз. Люди хлопають. Потім дівчата із групи підтримки кажуть, що я їхню славу забираю", – посміхаючись говорить він.
За роки роботи в черкаському клубі Чабанюк знайшов хорошого друга – чорногорського захисника Івана Кольєвіча, який виступав у Черкасах у сезонах 20082009 та 20112012 років.
"Іван Кольєвіч – це мій друг. Ми познайомилися 4 роки тому, коли він приїхав грати в Черкаси вдруге. Я приходив завжди на 3 години раніше перед матчем, щоб покидати в кільце. Там його і зустрів. Він запропонував кидати разом. Спочатку я йому подавав м’ячі, а потім він запропонував мені подавати. Я думаю "нічого собі". Потім він запропонував ще на вулиці тренуватися. Зараз він грає в Ірані, казав, що, як приїде, то зустрінемося. На весілля запрошував", – розповідає Валентин.
Зазначимо, що для Козака Романа спортивний сезон уже розпочався. Побачити його можна буде на найближчому домашньому матчі дніпрян: 5 серпня "Дніпро" на домашній арені прийматиме "Десну".
Горинич Валентин поки що відпочиває і має можливість сконцентруватися на основній роботі: баскетбольна Суперліга ще не стартувала. Новий сезон "мавпи" розпочнуть 1-го жовтня.
Як повідомляв сайт vikka.ua, 2 квітня талісман "Черкаського Дніпра" уперше познайомився із уболівальниками.
