Черкаська Соснівка – як район досить унікальний, цікавий і містичний. Гуляючи сосновими лісами в районі «дачі Андреєва», можна дуже часто зустріти на галявинах «чортові дерева». Це сосни, в які потрапила блискавка, і їхні гілки стали рости вгору, наче вила чортів. Такі місцини в народі називають «відьмацькі», мовляв, сюди у певні дні року приходить нечиста сила і влаштовує шабаші.
Історія про Білу пані в капелюшку
Історія, яку ми вам сьогодні розповімо, досить містична. Вона знайшла підтвердження лише в одному виданні – це черкаський міський форум. В темі «Про привидів Черкас» один із користувачів розповів її. Передаємо цю легенду мовою оригіналу.
«В районі вулиці Соснівської (колишня вулиця Мініна та Пожарського) знаходяться руїни якоїсь стародавньої будівлі та занедбані сходинки. Розповідають, що інколи у травні, коли цвіте черемуха, у надвечірніх сутінках там помічають загадкову панянку у білій сукні, білому капелюшку та з білою парасолькою у руках. Притримуючи сукню, вона повільно піднімається старими східцями вгору і зникає у темряві.
Якось, ще у радянські часи, на галявині влаштувала пікнік компанія молодих людей, віком років до 20. Компанія виявилася різношерстою, один юнак приїхав на травневі свята навіть із Москви. Як годиться, хлопці розвели багаття, де смажили сало, а дівчата готували бутерброди.
Раптом бачать – неподалік сходинками напівзруйнованої будівлі піднімається незнайома пані, в білому капелюшку та з білою парасолькою, така собі краля, прямо як у кіно. Молодь спочатку здивовано завмерла, а потім почала реготати та глузувати з єдиного у компанії москвича, якого звали чи то Артуром, чи Аркадієм, мовляв, це його матінка приїхала зі столиці прослідкувати, щоб син не зловживав алкоголем. Гість із Москви, зрозуміло, закипів, підскочив та й каже: ось зараз я її покличу до нашого столу.
Підбігає він до Білої пані та й хапає її за лікоть. А схопити не виходить, бо рука провалюється начебто у порожнечу. І тут Біла пані повертається до хлопця, і щось йому говорить, після чого робить кілька кроків та й зникає, розчиняючись у темряві. Артур (чи Аркадій) так і застиг на місці. Його кличуть, а він і не чує, стоїть, як вкопаний. Підбігли до нього дівчата, схопили під руки та й повели до багаття. Коли пригледілися до нього, а він з 18-річного юнака перетворився на літнього чоловіка.
Після цієї моторошної халепи хлопцю довелося довго лікувати свої нерви. І хоча зрештою він начебто одужав, але все ж таки виглядав старшим, ніж був за паспортом.
Коли його розпитували, що ж там трапилося, то він розповів, що начебто Біла пані повела його за собою у минуле, де вони обвінчалися і щасливо прожили разом майже 30 років. У них начебто були навіть діти – два хлопчика і дівчинка, більше того, одна з доньок вийшла заміж за гвардії поручика та поїхала з ним жити до Санкт-Петербургу.
Всі, звичайно, подивувалися, бо у Радянському Союзі ніякого Санкт-Петербургу не було, а був Ленінград. Та й про які 30 років йшлося, коли Артур стояв поряд з Білою пані лічені хвилини?
Зрештою, приїхали батьки Артура і забрали його із собою. Ще деякий час він листувався із знайомими дівчатами з Черкас, а потім Союз розпався, і всі контакти припинилися»
Легенда досить цікава. Погодьтеся. І вона заслуговує на життя. Адже жодне місто не може жити без таких розповідей, без привидів, нечистої сили і місць відьмацьких шабашів.
Соснівка – місце, де загинуло чимало жителів Черкас
Хоча з іншого боку Соснівка – це не лише містична місцина. Тут, дійсно, загинуло чимало жителів Черкас. Їх було вбито.
В роки німецької окупації у Вовчому Яру розстріляли близько 300 євреїв і жителів Черкас, які у цей час перебували на санаторіях на лікуванні. Цей яр нам вдалося відшукати. Взагалі в Соснівці два яри. Вони розташовані неподалік один від одного. А в ста метрах від них височіє «дача Андреєва».
До речі, місцина, яку описують в легенді про привид Білої пані, теж розташована неподалік Вовчого Яру. Тому негативна енергетика цього місця зашкалює.
Тай і місцеві топоніми говорять про те, що тут ставалося чимало смертей, а той і самогубств. Приміром, нам вдалося розшукати на одному із сайтів фотокартку з підписом «Обрив три смерти». Чому так? Ніхто не замислювався? Можливо, хтось кинувся з цих круч і зламав собі шию? Чи може це і була Біла пані? А тепер її душа не знаходить спокою? І з’являється вона у Соснівці у травні, коли цвіте черемха.
Добре, що ми були там у листопаді…
- Допомогу у підготовці цього матеріалу нам надав Вадим Мишаков.
