Вони — не професійні військові. У мирному житті — хто управлінець, хто чиновник, хто менеджер. Але коли постало бойове завдання в одній із найгарячіших точок України — не вагалися і тримали оборону. Про підготовку, героїзм і втрати черкаського батальйону територіальної оборони говорили у програмі “Четверта влада з Ольгою Мальованою”.
Як розповів командир бригади територіальної оборони Черкаської області Анатолій Стуженко, іще до початку повномасштабної війни росії в Україні ухвалили деякі законодавчі зміни, і, відповідно, тероборона нарощувала свої спроможності. Зокрема, була збільшена чисельність особового складу.
— Ми вже тоді почали відбудовувати ту тероборону, яка мала бути в державі. З’явилися офіцери, кадрові контрактники — процес пішов. Заговорили про надання зброї. Усе це робилося для того, щоб збільшити спроможності тероборони. Усі це розуміли. І ворог теж знав, що захист України збільшиться на десятки тисяч добровольців і контрактників, розумів, що це для них ступор. Думаю, своєчасно прийнята в Україні законодавча база і підштовхнула Росію швидше почати наступ, — вважає Стуженко.
За словами комбрига ТрО Черкаської області, з початком повномасштабної війни тероборонівців було в десятки разів менше, ніж є зараз. Але підрозділи, які виконували бойові завдання на “гарячих” напрямках, виснажилися, тому й виникла потреба в підкріпленні. Тож на момент послаблення і вирішено було використати сили тероборони. Це почалося наприкінці березня, коли українські війська пішли в контрнаступ.
— Ну не може людина місяцями бути в бою, її треба змінити. Тому керівництво й вирішило підтримати бойові частини, деякі завдання поклавши на тероборону. Такі рішення ухвалюють на рівні угрупування військ, що проводять конкретні операції на певній території. Звісно, як у військової людини у мене є свої запитання, але я поважаю верховного головнокомандувача ЗСУ і вважаю, що ті рішення тактично були правильними. На жаль, для того, щоб зберегти тисячі, інколи треба жертвувати десятками. Тоді треба було це робити. Так, із закінченням війни ми проаналізуємо це все на помилки, — каже Анатолій Стуженко.
Ідеться не тільки про Черкащину. На момент загострення боїв багато підрозділів тероборони з усієї України виконували поставлені завдання для того, щоб здійснити перегрупування військ, так би мовити підтягнути сили.
— Ми ж не можемо відступати до Черкас. Така ситуація була і на Сході, і на Сумщині, і на Чернігівщині, куди на підкріплення поїхали тероборонівці з різних регіонів. Дехто не встиг навіть перевдягнутися, хтось навіть не побачив іще свого старшого командира, але став у стрій і виконував свої обов’язки, — пояснює комбриг.
Анатолій Стуженко розповів, що з початком загострення боїв на одній із передових позицій він звернувся до командування і сказав, що хоче оцінити ситуацію особисто. Маючи бойовий досвід, він хотів сам розібратися й побачити, що до чого. Каже, дізнався, що тамтешній підрозділ два місяці захищав території і був уже виснажений. Бійців треба було його підсилити.
Батальйон територіальної оборони Черкаської області, який дислокували на передову, тримав оборону 14 днів і зазнав втрат. За словами начальника стройової частини бригади тероборони Сергія Яковенка, ці жертви були недаремними.
— Найперше хочу висловлюю співчуття рідним і близьким загиблих бійців. Варто розуміти, що за ці 14 днів, коли черкащанам доручили тримати оборону, відбулося перегрупування військ — на позиції підійшли інші бойові частини. І після цього рубежу противник не просувається далі, — говорить Яковенко.
Читайте також
Керівник черкаської тероборони розповів, що у його бійців сталеве