23 серпня 2004 року в Україні вперше відзначили одне з найголовніших державних свят — День державного прапора. Але і до цього часу кількасот років поєднання жовтого і синього символів в історії нашої державності було дуже поширене, і сягає своїми коріннями у давні часи. 
Державний прапор України — прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Офіційно затвердили синьо-жовтий стяг як державний символ України 28 січня 1992 року.
Найдавніші українські прапорні полотнища були трикутно-клинової форм.
Колірна гамма прапора існує вже тисячі років. Появу жовто-синіх кольорів пов’язують з Великим переселенням народів, яке відбувалося 3000 років до н.е.
Князь Данило Галицький, засновуючи місто Львів (перша згадка в літописах – 1256) названий на честь свого сина Лева, подарував жителям герб із золотим левом на синьому тлі. Це говорить про те, що Україні властиве поєднання синього і жовтого.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації.
Під час революційної “Весни народів” 1848 р. Головна Руська рада у Львові відновлює використання герба Руського королівства (Галицько-Волинської держави) ХІІІ-XIV століття з зображенням золотого лева, що спинається на скелю у синьому полі, а як національні прапори широко вживаються стяги з поєднанням синього і жовтого кольорів. На початку ХХ ст., під впливом поширеної в Німеччині практики для створення місцевих прапорів (згідно яких кольором верхньої смуги на прапорі є колір основної гербової фігури), певного поширення набув жовто-синій прапор (тобто, верхня смуга жовта). Тому до початку 1918 р. вживалися обидва варіанти прапорів.
У XVIII столітті козацькі прапори Війська Запорозького часто вироблялися з синього полотнища із лицарем у золотих чи червлених шатах, із золотим орнаментом та арматурою.
22 березня 1918 Центральна Рада на чолі з Грушевським прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 — в Карпатській Україні.
У період 1917 — початку 1919 рр… синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.
Українська революція 1917-го року в Києві, українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під жовто-блакитними, а не синьо-жовтими прапорами. Під жовто-синім прапором ішли в бій українські юнаки під Крутами.
Першим прапором УРСР, за керування Леніна, став червоний стяг з жовто-блакитним прапором у верхньому лівому куті. Та в 1919, з ідеологічних міркувань, прапор УСРР став мати тільки червоний колір з абревіатурою назви республіки, облямованою золотою рамкою.
У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.раніше. Столиця відзначала це свято 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор було піднято над Київською мерією. У 2009 році екс-президент Віктор Ющенко вніс зміни до цього указу, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.
Золотий, жовтий колір стяга символізує Творця, Бога-Отця і взагалі Вищу Духовність. Синій – це усе земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння у надії, що вони нею не зловживатимуть.
Значення синього та жовтого кольорів на прапорі традиційно також трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці і достатку.
Також синій і жовтий — це вогонь і вода, чоловіча і жіноча стать. І все ж, головна ідея синьо-жовтого — це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.
Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово “хохол” монгольського походження і складається з двох частин: “хох” — синій, блакитний, небесний, “улу” (юлу) — жовтий.
На початку 1992 року китайська художниця Мао Мао попросила на одному мистецькому заході тодішнього Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб в тільки виниклій самостійній Україні передусім змінили розміщення кольорів на головному державному символі — синьо-жовтому прапорі. Мовляв, якщо він і далі залишатиметься таким же, то під цим поєднанням кольорів країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, нарешті, крах.
Синій колір згори і жовтий знизу утворюють гексаграму “Пі”. Згідно з класичною китайською Книгою змін “И-цзин”, — це одне з чотирьох найгірших комбінацій. Її розшифровують так: “Будьте пильні і передбачливими. Не беріться ні за одну важливу справу, тому що вона швидше не збудеться, чим збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без всяких підстав сваритеся з друзями”. Тоді як зворотне розміщення кольорів, коли жовтий розташований вгорі, а синій — внизу, утворює абсолютно іншу гексаграму “Тай”, яка означає: “Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток”.
Найбільший український прапор, який був намальований, з’явився в Києві в червні 2014 року. Волонтери на Оболонській набережній розмальовували величезну ділянку бетонного укосу набережної в кольори прапора України. В акції взяли участь тисячі киян.
27 липня 1976 року у Монреалі під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР, у складі якої переважали гравці з київського “Динамо”, 150 українців вивісили плакат із надписом: “Свобода Україні!” За матчем спостерігало від 50 до 57 тис. вболівальників і десятки тисяч телеглядачів. У другому таймі двадцятирічний Данило Мигаль із Тандер-Бей (Онтаріо) вибіг на поле у вишиванці та із синьо-жовтим прапором, вигукуючи слова “Свобода Україні!” і танцюючи гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону.
26 квітня 1989 Юрко Волощак, активіст Товариства Лева вперше в Україні підняв національний прапор на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи на пл. Ринок у Львові; пошила його художниця Галя Дмитришин, він був з нашитим золотим тризубом. Відразу після цього підняв прапор і хтось з членів Українського Християнсько-Демократичного Фронту, керованого Петром Січком. Це був перший за радянських часів прецедент публічного підняття українського національного прапора в УРСР.
Найбільшим прапором України 30 на 45 метрів (1350 м²), занесеним у Книгу рекордів України, є “Донецький прапор”, пошитий вдовою донецького шахтаря, пенсіонеркою Марією Бєлятковою з ініціативи Союзу творчої молоді Донбасу, 23 серпня 2007 року.
14 березня 1990 року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний прапор над будівлею міської ради. Це був перший прецедент публічного підняття українського національного прапора над офіційною радянською установою.
2016 року, з нагоди 25 річниці Незалежності, в Музеї архітектури та побуту Пирогово створили величезний прапор України із квітів. Площа прапора склала понад 13 тисяч квадратних метрів, і він увійшов до Книги рекордів Гіннеса та Книги рекордів України, як найбільший квітковий килим.
