Для 65-річного Микола Григоровича Вовка, колишнього міліціонера із Катеринополя, вихід на заслужений відпочинок став поштовхом до нових шляхів реалізації, який привів у бджільництво, пишуть Вісті Черкащини.
– Якийсь час він не знав, що робити з вивільненим часом, просто розгубився, а потім захопився бджолами й став професійним пасічником,- каже донька Людмила Ердман (Вовк), яка приїхала провідати батька з Черкас.
Микола Григорович, як справжній бджоляр, веселий, бадьорий і фанатично закоханий у свою справу. Він може годинами розповідати про бджіл, цілющі властивості бджолиних продуктів та меду. Добродій Микола освоїв не тільки бджільництво, а й ази народної бджолиної медицини, що називається апітерапією. Добре знає, який мед і при якій хворобі краще вживати. У нього є різні види меду (акацієвий, липовий, весняний і т.д.), численні бджолопродукти: перга, пилок, підмор, прополіс, воскова міль. І все це він збирає не просто так, а з лікувальною метою.
– Звичайно ні мед, ні бджоли не можуть повністю замінити стаціонарної медицини, але вони можуть суттєво вплинути на імунітет, загальний психічний та фізичний стан людини, а це вже крок до здоров’я. До мене часто приїжджають люди з тяжкими недугами: після хіміотерапії, стресів, нервових розладів, з простатитом, захворюваннями шкіри, всіх не перерахувати, а через якийсь час телефонують, дякують,- розповідає Микола Григорович.
Пасіка Миколи Вовка далеко від дому, в іншому районі Катеринополя.
– На Студінці живе моя сім’я. А я більше тут живу, цей куток називають Гишволи. Для бджіл тут рай. Тут і поля поруч, і садки, й берег. Раніше в мене пасіка вдома була, але одного разу бджола вкусила дружину, ледве врятували. Добре, що "швидка" поруч. Тож довелося перебиратися на Гишволи. Купив тут хату, облаштував пасіку, прикрасив її іграшками, щоб внукам цікавіше було. Старший Вадим, йому скоро 17 років, допомагати приїжджає, а менший, п'ятирічний Влад, гратися або оздоровлюватися на" бджолиній лежанці.
– Це така собі лежанка над вуликами. Бджоли гудуть, випромінюють біотоки, які, мов рентген, проходять крізь тіло, і люди зцілюються, розповідає Микола Григорович. – Всі, хто пробував, усі задоволені. Температура у бджолиній сім’ї 37-39 градусів. Якщо в людини хворий якийсь орган, то на лежанці вона відчуватиме навколо нього тепло. Я свою зробив з дощок та очерету – екологічно чисті матеріали. На той час, як я її майстрував, ні в кого такої не було. Мої дівчата в захваті – і дружина, й доньки. Та й гостей вистачає – їдуть з усього світу! Кажуть, що дуже добре допомагає при радикуліті, стресі, тиску, зобі, приїжджали на реабілітацію після інфаркту, навіть після хіміотерапії. Відгуки тільки позитивні. Багато хто проситься на повторний курс оздоровлення.
Щоб відчути лікувальний ефект, лежати треба близько години, але якщо немає часу, то можна й менше. Заспокоює й нормалізує біоритми.
У Миколи Григоровича і помічник на пасіці є – кіт, зустрічає гостей на воротях і голосно нявкає. Люди дивуються, а хто вже був, то знає, що треба йому нести щось смачненьке.
У цьому році багато меду буде?
– Акація цвіла, як ніколи, а меду через дощі бджілки дуже мало наносили, навіть їм самим не вистачає, – говорить бджоляр. – Але літо тільки почалося. Бджілки – дуже трудолюбиві комашки. Є у них час, щоб надолужити, я в цьому впевнений.
Як повідомляв сайт vikka.ua, цього літа на кожного черкащанина припаде понад 2 кг меду.
