Солдат Збройних сил зі Звенигородки Єгор Кравчук розповів у Facebook про умови, в яких наразі перебувають військові у зоні АТО на Луганщині.
"Знаєте, що найстрашніше в службі ЗСУ? Ні, не обстріли. Не свист мін. Це все фігня, звикаєш… Найстрашніше на третій рік війни – це відсутність елементарних людських умов. Я не кажу про показові фоточки з далеких тилових частин, де всі одягнені з голочки, шведський стіл і білий унітаз. Я кажу про нуль. Той самий нуль, куди вже "нуліше" нікуди і попереду тільки сепаратисти, – пише він. – Це реально дістало… Коли розумієш, що твоя супернаворочена термуха наглухо прилипла до тіла, бо не мився 2-3 тижні. Що малюнок "пікселя" розрекламованої української форми можна буде розрізнити тільки після другого прання".
За його словами, військове керівництво лише на третій рік війни зрозуміло, що було б непогано дати солдатам газові примуси. На щастя, виручали волонтери, які по можливості забезпечували приладами для нагрівання і приготування їжі.
Крім того, – додає Єгор Кравчук, – у бійців наразі немає нормальних умов сходити в туалет.
"Про умови справити нужду в чистому полі при крижаному вітрі я просто промовчу… Вибачайте, але умови побуту реально дістали", – написав він.
Тим часом радник начальника Генерального штабу Збройних Сил України Альона Вербицька наполегливо рекомендує повідомляти про випадки, у яких бійці потерпають від неналежних умов.
"Усі військові частини забезпечуються в однаковій мірі. Якщо один підрозділ потребує найнеобхіднішого, це може свідчити про те, що керівник цього підрозділу, який відповідає за забезпечення недопрацьовує. Він може не писати заявку до Штабу свідомо чи просто через незнання, або ж йому лінь. Часто не хочуть відповідати за майно, якщо воно день дінеться", – пояснює радник начальника Генштабу.
Вона додає: дуже важко довести факт корупції у військових частинах, коли забезпеченням бійців паралельно займаються і волонтери.
"До прикладу, на автомобіль потрібні чотири колеса. На них роблять заявку до Штабу і в той же час просять волонтерів привезти. На частину перераховують кошти на придбання колес, а командир просто купує квитанцію про придбання товару. У той же час колеса привозять волонтери і передають їх без будь-яких актів. І коли приїжджає комісія, їм показують чотири колеса, на які нібито витратили кошти держави", – розповідає Альона Вербицька.
Як повідомляв сайт vikka.ua, на Черкащині для атовців виділили понад 9 тисяч гектарів землі.
