Учаснику АТО, якого співмешканці намагалися позбавити доступу до квартири, після втручання прокуратури вдалося відстояти своє право на житло.
Особи, котрі позбавили вільного доступу до помешкання учасника АТО Сергія Громика мають намір віддати ключі від зміненого замка та кажуть, що виїхали з квартири. Конфлікт рушив з місця після втручання керівництва Черкаської міської та обласної прокуратури. Про це повідомив кореспонденту vikka.ua Сергій Громико.
Декілька днів тому в квартирі голови громадської ради співвласники житла за його відсутності та без його відома поміняли замки. З тих пір він та його родина не могли потрапити в приміщення та дістатися до власних речей.
За словами Сергія Громико, це не перша його сутичка з сусідами. Третя частина трьохкімнатної квартири приватизована його сім’єю. В ній прописаний син громадського діяча. Також в квартирі прописаний Ярослав Охримчук, чия дружина Вікторія Охрімчук працює в прокуратурі. Як зазначив голова громадської ради, подружжя вже захоплювало приміщення у лютому цього року.
Щодо останнього інциденту, то Сергій Громико стверджує, що не повернеться до квартири, поки там не будуть відновлені пошкоджені вхідні двері. До того ж він скаржиться на погрози з боку родичів та друзів подружжя Охрімчук.
Як зазначалося раніше, в соціальній мережі через цей інцидент розгорілася гаряча дискусія. Деякі представники громадськості Черкас встали на бік громадського діяча. Це, зокрема, відомий громадський діяч Євген Єзик та Ярослав Нищик.
В свою чергу прокурор Черкаської області Сергій Овчаренко обіцяє особисто розібратися у справі. "Наскільки мені стало відомо має місце тривалий спір щодо права на проживання у спірній квартирі, який вирішувався в тому числі і в судовому порядку. Працівниця прокуратури Охрімчук не є стороною у цьому спорі. Однак враховуючи значний суспільний резонанс, якого набула ця ситуація, сьогодні мною призначено службову перевірку щодо законності дій нашої працівниці, – написав він на своїй сторінці в Facebook.
Також він наголосив, що усі питання щодо виселення чи вселення у спірне житло вирішуються у судовому порядку, а не у прокуратурі чи поліції.