додому Новини Освіта Черкащанку, розстріляну НКВД, реабілітували: минуло 73 роки

Черкащанку, розстріляну НКВД, реабілітували: минуло 73 роки

0

Черкащанка Ольга Чемерис, яка народилася 1925 році в селі Василиця (нині Дахнівка), наприкінці січня 2023 року була реабілітована. Таким є рішення Національної комісії з реабілітації. Про це повідомив черкащанин Михайло Вакуленко на своїй сторінці в мережі Фейсбук

Власне, до Національної комісії звернувся сам Михайло Вакуленко. Це було у лютому 2021 року.

ЧЕМЕРИС Ольга Семенівна, 1925 року народження, жителька с. Василиця, Черкаської округи, яка потерпіла від репресій УМДБ Станіславської області 16 травня 1948 року, повторно заарештована 31 грудня 1949 року, 29 вересня 1950 року о 22 год. 10 хв. Ольга Чемерис була засуджена до розстрілу, вирок виконано 21 грудня 1950 року в м. Станіславі.

Як повідомляв сайт «Прочерк», Ольга Чемерис і справді народилася в селі Василиці, що є зараз частиною Черкас, 1925 року. Ольгу Чемерис розстріляли в Станіславі (Івно-Франківську) 1950 року. Вона мала псевдо «Дніпрова». Була членом ОУН. Ось витяг з обвинувального акту: „Чемерис Ольгу Семеновну по совокупности совершенных ею преступлений подвергнуть высшей мере уголовного наказания – расстрелу с конфискацией всего имущества. Вещественные доказательства – изъятое у задержанной оружие – сдать на склад артснабжения, антисоветскую литературу уничтожить”.

Вражає цинізм влади: яке могло бути майно в молодої жінки-підпільниці? Хіба що спогади, зокрема про голод 1932-1933 років на Черкащині, брошури та листівки ОУН, окремі з яких написала вона, висловивши свої міркування про визвольний рух. Приміром, такі: „…Я, східнячка, вихована при радянській владі, будучи посвяченою в ідеї українського націоналізму, за короткий час пізнала їх і загинула за них”. Тож комуністична окупаційна влада вбивала не молоду жінку, увесь „злочин” якої полягав у тому, що вона усвідомила себе українкою і боролася за священне право кожної нації мати свою державу. Хоч сама вона нікого в цій боротьбі не вбила. Але злочинна влада боялася її прозріння, боялася, що вона поширюватиме ідеї незалежності України далі. А це смерть для імперії. Тому вбивали не стільки її, скільки майбутнє України. Нищили навіть її спогади про голодомор – ще один кривавий злочин комуністів.

 

 

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Exit mobile version