Випалений степ, шакали, торнадо: такою бачать Черкащину через 50 років

Нові звірі, рослини, явища та хвороби – все це принесуть зміни клімату в Україну. І це не питання століть. Новий світ може настати за 50-100 років. Він вимагатиме нових підходів і швидких змін. Готуватись до цього українцям слід вже зараз. Тему досліджували журналісти ВВС. Україна.

2070-й рік. Україна. Випаленим степом неподалік від Черкас біжить шакал. Він виглядає дещо наляканим. Ще б пак, адже йому треба знайти прихисток, доки його не наздогнало торнадо, що вирує за кілька кілометрів.

За 400 кілометрів на південь, в Одесі, після кількох місяців без жодної краплини лютує негода. Потужна злива затопила вулиці, потік зносить все на своєму шляху, а шквальний вітер ламає дерева і дахи. Це вже вчетверте за літо.

На півночі, у столиці, триває третій місяць нестерпної спеки. Температура повітря невблаганно підбирається до 40 градусів. Жінка за 60 щойно вийшла з розпеченого тролейбуса. Вона ледве може дихати, а ще треба дістатись до ринку.

Сьогодні святкова вечеря, вона запланувала приготувати борщ і сподівається знайти буряк не за всі гроші світу.

Адже відколи його майже перестали вирощувати в Україні, ціни на імпортний делікатес зросли в кілька разів.

Все це не фантазії з чергової антиутопії, а цілком реальний прогноз того, як може змінитися клімат в Україні у найближчі 50-100 років.

 

Підступні градуси

За останні 100 років середня температура повітря в Україні піднялася на 1,2 градуса. Це трохи більше ніж в середньому у світі, там підвищення становить 1,1 градуса.

– Невже це багато? – спитаєте ви.

– Ще й як, – скажуть кліматологи.

“У нормі температура тіла людини 36,6. Додайте один градус і це вже 37,6. Тобто ви починаєте хворіти, – пояснює кліматологиня Світлана Бойченко. – Наша кліматична система уже в стані захворювання і починає видавати нам різні аномалії”.

Тепер питання лише в тому, наскільки швидко і важко прогресуватиме ця хвороба.

Міжурядова група експертів з питань змін клімату розглядає три сценарії, залежно від того, наскільки ефективно людство буде протидіяти змінам клімату.

Експерти, з якими поспілкувалась BBC News Україна, сходяться на тому, що найбільш реальним виглядає другий сценарій, за яким до 2100 року середня температура на Землі зросте не більше ніж на 2-2,5 градуса.

Але є і зовсім песимістичний сценарій, який також виглядає реальним, – що температура до 2100 року зросте на 3-4 градуси.

При чому, чим північне, тим швидше зростатиме температура повітря, застерігають кліматологи.

“За найгіршого сценарію в арктичних широтах температура зросте на 8-10 градусів. Збільшення середньої температури на один градус – це збільшення теплого періоду на 10 днів. Якщо ми говоримо про зростання на 10 градусів, полярне літо може збільшитись на 100 днів”, – каже кліматологиня Віра Балабух.

А це ще стрімкіше танення льодовиків та ще сильніше розбалансування атмосферної циркуляції, що буде видавати все більше аномалій, як-от морози та снігові замети десь в Іспанії або 30-градусна спека в арктичних широтах.

Як це працюватиме в Україні

За найбільш імовірного сценарію, у найближчі 50-100 років клімат в Україні ставатиме все більш сухим, прогнозують експерти.

Високотемпературні, сухі повітряні маси будуть надходити з колишніх степів Прикаспію, які перетворюються на пустелі й напівпустелі. Поступове опустелювання повзтиме з південного сходу України на північний захід.

Воно принесе спекотне, а головне сухе літо.

“Спочатку злива, а потім суш, – пояснює Світлана Бойченко. – В таких умовах починаються посухи, адже навіть коли випадають дощі, сухі ґрунти не можуть їх прийняти. Такі ґрунти, як скло, вода по них лише стікає”.

“Для нормального живлення треба, щоб довго йшов затяжний, спокійний дощ. Ми про такі періоди вже забуваємо”, – додає кліматологиня.

Ще один побічний ефект сухої землі і рясних злив – регулярні повені і підтоплення, прогнозує Віра Балабух.

“Через спеку в атмосферу потрапляє більше вологи, хмари стають більш потужними, опади більш інтенсивними”, – пояснює вона.

Цього року такі підтоплення вже були в Одесі, Маріуполі та Львові. Але все може бути гірше. Кліматологиня пригадує, як у червні цього року на Ай-Петрі випало 295 мм опадів на добу. Постраждали люди та міста.

“295 мм – це тримісячна норма опадів, майже 295 літрів води на метр квадратний. Це дуже небезпечне явище. Наскільки ми готові до того, що це відбуватиметься частіше?” – запитує Балабух.

Зими загалом також стануть дещо теплішими, але через атмосферне розбалансування в Україну періодично надходитимуть аномальні похолодання з Арктики з сильним снігом і морозами.

“Такі температурні гойдалки будуть характерні для наступних періодів”, – впевнена Бойченко.

Натомість практично зникнуть зими зі стабільним довготривалим сніговим покровом. І це також стане проблемою.

“Більшість наших річок мають снігове живлення. Якщо немає снігу, ми втрачаємо воду, яка повинна насичувати наші річки і колодязі. Виникає проблема з водозабезпеченням”, – пояснює Балабух.

Завдяки сніговому покрову також перегнивала суха трава, яка залишалась з осені. Без снігу бур’ян залишається сухим, а з приходом тепла він стає чудовим провідником для масштабних лісових пожеж.

Тандем із посух та сильних вітрів за сприятливих умов може провокувати пилові бурі. Це можливо навіть на Поліссі, де раніше активно осушували болота.

Клімат ставатиме все більш непередбачуваним, буде все більше аномальних явищ, каже Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань європейської інтеграції.

“Йдеться про тривалі теплові хвилі, пожежі, посухи, торнадо, буревії, спочатку відсутність опадів, а потім в одному регіоні за кілька годин випадає двомісячна норма. Збільшення таких екстремальних погодних явищ буде руйнівним”, – пояснює вона.

Прощавай, буряку! Привіт, Австраліє!

Клімат в Україні однозначно зміниться, але на клімат якої країни він буде схожим?

Експерти називають різні версії, але згодні, що у літній сезон він буде все більше нагадувати середземноморські країни. Які саме – буде залежати від кількості опадів.

Це може бути більш волога Італія чи Греція або більш посушлива Іспанія чи навіть Ізраїль.

 

Але радіти і готуватись висаджувати оливкові чи апельсинові гаї не варто, застерігає президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.

Зважаючи на більш континентальний клімат і досі холодні зими, він радить рівнятися на Австралію та технології, які вона використовує.

“В Австралії йдеться про пшеницю, подекуди ще ячмінь та олійні, з цього треба виходити Україні”, – каже експерт.

Він зізнається, що зміни клімату відбуваються в Україні навіть швидше, ніж прогнозували. Кількість опадів вже різко скоротилася, а ті, що є, випадають здебільшого взимку.

У 2020 році майже весь урожай на півдні знищила посуха, коли протягом 60 днів трималася спека – понад 30 градусів тепла.

Фактично вся смуга знаменитих українських чорноземів потрапляє в зону “ризикованого землеробства”.

“Де-факто на півдні України, крім соняшника і озимої пшениці, нічого особливо вже й не виростиш, – каже Ліссітса. – У майбутньому Україна не зможе вирощувати сою, важко буде вирощувати ріпак та кукурудзу, а це наша основна експортна культура”.

Навіть таку національно чутливу для України культуру як буряк, в тому числі цукровий буряк, зміни клімату вже витісняють на Західну Україну. Ця вологолюба рослина не витримує нової спекотної і посушливої погоди влітку.

“Якщо раніше на території Львівської області та Прикарпаття ніхто не думав вирощувати цукровий буряк чи соняшник, то зараз ці культури виростають. Я думаю, в найближчі 30-50 років Західна Україна буде клондайком аграрного розвитку країни”, – додає він.

Відповіддю аграріїв на зміни може стати зрошення, зокрема централізовані системи поливу дніпровською водою, пропонує експерт.

Але це має свої ризики, які слід прорахувати.

“Плануючи зрошення, маємо розуміти обсяги природних ресурсів, – застерігає Ірина Ставчук з Міндовкілля. – В тих же регіонах, де потрібне зрошування, прогнозується зменшення стоку річок. Щоб вирішуючи одну проблему, ми не створили іншу”.

Пекельні міста

Зміни клімату не завжди суто негативне явище, кажуть кліматологи. Тепліші зими дозволять економити на опаленні, краще зберігати автомобільні дороги, які нищать морози та ожеледиці.

Але це і нові виклики – чи достатньо енергоефективні та модернізовані мережі в українських містах, щоб в теплі дні зими кожен українець міг легко підкрутити батареї та зменшити суми в платіжках?

Чи готові міста до екстремальної спеки?

“У мегаполісах, як-от Київ, свій мікроклімат, – пояснює Віра Балабух. – Забудова, асфальтовані вулиці, транспорт. Все це призводить до того, що температура там на 5-10 градусів вища за передмістя”.

У червні цього року Канада потерпала від екстремальних температур – майже 50 градусів тепла. Через таку погоду померли понад 700 людей, а селище Літтон, де спостерігали найвищу температуру, на третій день екстремальної спеки згоріло.

“А це широта Харкова”, – нагадує Балабух.

Владі вже зараз слід готуватись до цих викликів, каже директор Інституту міста Олександр Сергієнко.

Оснащувати транспорт кондиціонерами, забезпечити енергетичний ресурс для масового використання кондиціонерів в оселях, активно озеленювати міста, створюючи осередки прохолоди, та переглянути підходи до забудови.

Крім того, потужні зливи нової доби будуть щоразу провокувати затоплення та збитки, якщо українські міста вже зараз не почнуть перебудувати свої системи водовідведення.

У кожного міста є якась середньомісячна норма опадів. На це розраховані всі каналізації, діаметри труб, крок колекторів. В Києві системи були закладені в 50-60-ті роки, тоді клімат був зовсім іншим, – каже урбаніст Дмитро Беспалов. – Ці зливи – лише перший дзвінок, в перспективі 10-30 років все може погіршитись”.

 

Тварини. Кому тут не місце

А як щодо дикої природи?

Різноманітні види флори та фауни поступово мігруватимуть, так само як і повітряні маси – з південного сходу на північний захід, переконує зоолог Павло Гольдін.

Останнє місце, де будуть затримуватися елементи фауни, звичні для України, – Волинь та Карпати.

“Ми набуваємо різноманіття степове, напівпустельне, але одночасно втрачаємо типове лісове”, – пояснює експерт.

Під загрозою зникнення, наприклад, тетеруки в Карпатах та лосі.

“Є дослідження, які кажуть, що до 2050-го року лось зникне з території України, піде на північ, – каже зоолог. – Лося не буде”.

“Щодо морської фауни – до нас заходить все більше і більше середземноморських видів, а з ними чужорідні тропічні види. Елементи реліктової фауни забиваються у гирла річок, але і там зараз зникають”, – каже Гольдін.

Лише за останні 40 років до України прийшли багато нових, небачених досі видів. Зоолог згадує кільчасту горлицю, яка мігрувала з Ірану, рожевих фламінго, які у 2017 році вперше гніздувалися на озері Сиваш, та рожевих і кучерявих пеліканів, які ще у 80-х вважалися неабиякою рідкістю.

“Зараз рожевий пелікан став звичайним видом для всього Причорномор’я, ледве не масовим, – каже зоолог. – Цього року бачимо вже і кучерявих пеліканів. Вони, скоріш за все, прийшли з Каспійського моря, там були їхні осередки”.

Один з найекзотичніших видів, які мігрували в Україну, – шакал. Він прийшов на Донеччину в 90-х, а зараз поширився всією степовою зоною України.

У “нульових” компанію йому склала лисиця корсак, поширена в степах, пустелях і напівпустелях Центральної Азії.

А минулого року сталася сенсація – неподалік від Джарилгача рибалки знайшли довгоголову морську черепаху або черепаху каретта.

“Це найпівнічніша знахідка цього виду в світі і друга в історії знахідка цього виду в водах України. Попередня була в 1962 році в Криму. І думаю, це не остання така знахідка”, – прогнозує Гольдін.

В перспективі фауну України можуть поповнити гадюкові змії, на кшталт гюрзи, сухопутні черепахи, багато видів комах та птахів.

Зі ссавців міг би прийти сайгак, а в Чорному морі, майже напевне, оселяться риби з Червоного моря та Атлантики.

Гарячка західного Нілу та сказ

Нові види несуть нові ризики. Вони можуть становити загрозу для традиційної екосистеми, як амброзія та борщівник, які особливо активно поширюються завдяки потеплінню та агресивно витісняють інші види рослин.

Також можуть бути екзотичні для регіону хвороби, каже Ірина Маковська, молодша наукова співробітниця кафедри епізоотології, мікробіології та вірусології Національного університету біоресурсів.

Адже нові тварини, птахи та комахи є резервуарами та джерелами вірусів

Зоонози, інфекції спільні для тварин і людей, поширюються швидше в умовах глобального потепління.

Дослідниця називає відразу кілька хвороб, які можуть виникнути або різко поширитися Україною на тлі змін клімату:

• Грип птахів. Колонії диких перелітних птахів зможуть довше перебувати на території українських водойм та більше контактувати з домашньою птицею, передаючи вірус.
• Гарячка західного Нілу. Через потепління будуть активніше розмножуватися численні види комарів, що переносять цю хворобу. Досі в Україні фіксували лише поодинокі випадки гарячки.
• Хвороба Лайма. Ця відома для українських широт хвороба стане більш поширеною, адже потепління розширює ареал кліщів, які її переносять.
• Сказ. Потепління сприятиме зміні фаз життєвого циклу основного резервуара вірусу – рудої лисиці. Вона довше матиме доступ до кормової бази, а це збільшуватиме кількість інфікованих тварин.

Можливі спалахи бактеріальних захворювань, таких як холера та сальмонельоз.

“Як ми побачили на прикладі Covid-19, нові хвороби це не питання десятиріч чи сторіч, а питання декількох років, можливо, декількох місяців, адже клімат на території України стрімко змінюється”, – підкреслює Маковська.

Вона радить проводити постійний моніторинг та брати ситуацію під контроль.

А далі… пустеля

Найтривожніше в так званому глобальному потеплінні те, що Україна сама мало може вплинути на ситуацію зі змінами клімату. Це визнають усі експерти, з якими поспілкувалась BBC News Україна.

Щоб пригальмувати зміни, об’єднати зусилля мають всі країни. У 2015 році підписали Паризьку кліматичну угоду, щоб не допустити зростання глобальної температури до 2100 року вище 2 градусів.

“Всі країни до середини століття мають повністю відмовитися від викопного палива, перейти до відновлюваної енергетики, досягти кліматичної нейтральності, – пояснює Ірина Ставчук з Міндовкілля. – Наразі того, що роблять країни, недостатньо”.

За її словами, Україна поставила перед собою амбітні, але реальні задачі. І вже до 2030 року збирається скоротити кількість викидів на 65% у порівнянні з 1990 роком.

Але кліматоохоронна політика – це не вирішення всіх екологічних проблем, наголошує Ставчук. Йдеться також про енергоефективність, модернізацію промисловості, обробку стічних вод, перехід на органічне сільське господарство, раціональне управління відходами.

“Треба працювати над усіма змінами одночасно”, – каже вона.

В авангарді змін, вважає Ставчук, має бути найвища влада в державі, яка має обмежувати негативну діяльність або стимулювати необхідні трансформації.

“Десь це податок, десь навпаки субсидія, щоб більш шкідливі практики обмежувати чи робити їхнє використання дорогим”, – пояснює вона.

Якщо людство не зможе втримати зростання температури і вона сягне позначки три градуси та вище, на Землю чекатимуть незворотні процеси.

“Йдеться про те, що ми ризикуємо втратити живу природу, яка до таких швидких змін просто не зможе адаптуватися, – пояснює Ставчук. – А далі окислення та підняття рівня океанів, загибель цілих екосистем, нестача питної води, загибель лісів”.

Що буде з Україною за негативного сценарію?

“Якщо потеплішає на 3-4 градуси, південні регіони України можуть стати пустелями”, – дає невтішний прогноз Світлана Бойченко