У Золотоноші на базі волонтерського центру відкрили банк одягу. Сюди можна віддати непотрібний одяг та взуття у хорошому стані. Люди, які того потребують, можуть взяти речі безкоштовно. Інформує власкор ВІККА.
Пані Ольга переїхала до Золотоноші разом із чоловіком військовослужбовцем кілька років тому. Із трирічною донькою Вікою прийшли у пошуку пари взуття. Каже, ціни на нове – непідйомні.
ОЛЬГА, ВИМУШЕНА ПЕРЕСЕЛЕНКА
Та такі ціни, і по 500, і 600 і по тисячі. Ужас.
Мати пані Ольги вимушено переїхала до Золотоноші з Нової Каховки в цьому році. Майже все нажите лишила у рідному будинку, з собою взяла зовсім мало.
ЛЮДМИЛА, ВИМУШЕНА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ХЕРСОНЩИНИ
Все залишили. Два доми, все що можна, все залишили. Похідна сумка, пакети, документи і приїхали.
Жінка каже: з допомогою волонтерів на новому місці адаптувалися. Та все ж мріє про скоріше повернення додому.
ЛЮДМИЛА, ВИМУШЕНА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ХЕРСОНЩИНИ
Вибрати можна. Добре, що центр допомагає, тому що ціни непідступні. Виплати, слава богу, ще йдуть. Центр допомагає: і продуктові набори, і вибрати можна щось.
Чоловік і син Кристини служать у ЗСУ. І сама жінка – колишня військовослужбовиця. Родина їхала від війни двічі: у 2014 з Луганська, у 2022 – зі Старобільська.
КРИСТИНА, ВИМУШЕНА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ЛУГАНЩИНИ
Вибрала речі. Футболочки, маєчки. І невісточці, і родичам чоловіка ще. Бо вони живуть у селі, далеко, з гуманітарною допомогою там тяжко. Але є пошта.
Жінка додає : у центрі отримує допомогу не лише продуктами і речами. Тут можна підзарядити телефон і зігрітися – чаєм або теплими розмовами.
КРИСТИНА, ВИМУШЕНА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ЛУГАНЩИНИ
У синочка буде поповнення двійня, тому дівчата уже знають, що нам треба. Дзвонять, кажуть, приходьте. Можна просто прийти посидіти поспілкуватися.
Волонтерка Анастасія пригадує, як на початку повномасштабного вторгнення до Золотоноші почали приїжджати переселенці. Місцеві ж понесли до центру хто що мав.
АНАСТАСІЯ, ВОЛОНТЕРКА БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ZOLO.HELP»
Допомагали, чим могли, що золотонісці принесли, все ми віддавали. Овочі, консервацію. Але потім ми зрозуміли, що люди їдуть в халатах, в чому вискочили з дому. І ми почали накопичувати одяг. Спочатку між своїми, потім громада включилася.
Спочатку одяг лежав у коробках. Згодом облаштували спеціальний зал. На балансі закладу постійно перебуває близько півтори тисячі одиниць одягу та взуття.
ОЛЕКСАНДР ГОРОДИНЕЦЬ, ДИРЕКТОР БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ZOLO.HELP»
Це не просто так, привезли й повісили. Він важиться, сортується, перебирається. Якщо одяг має фізичні пошкодження, він утилізовується. Близько 50-60 одиниць одягу за день люди беруть.
