Щодня ми споживаємо велику кількість товарів і послуг. Порушення у їхньому обігу призводять до численних проблем як зі здоров’ям, безпекою та добробутом громадян, так і з економікою країни в цілому. Провідне місце серед них займають продукти харчування. Кожен з нас хоча би раз страждав від споживання небезпечної продукції. Тому актуальність покращення системи регулювання безпечності виробництва харчових продуктів в Україні не потрібно пояснювати додатково.
Україна взяла на себе низку зобов’язань перед Європейським Союзом щодо реформування цієї галузі після підписання Угоди про асоціацію.
"Система змінюється комплексно. Україна взяла обов’язок наблизити своє законодавство до законодавства ЄС у галузі санітарних і фіто санітарних заходів", – зазначає Яна Добідовська, заступник керівника Проекту ЄС "Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні".
Серед ряду новацій і реформ, що запроваджує Україна, можна виокремититри найбільш важливі кроки у напрямку європейських вимог безпечності харчових продуктів.
2 вересня 2015 року був утворений єдиний орган захисту прав споживачів – Держпродспоживслужба (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів). Шляхом реорганізації до інституції увійшли Державна інспекція з питань захисту прав споживачів, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, Державна санітарно-епідеміологічна служба, Управління контролю у сфері насінництва та розсадництва та Сектор контролю за регульованими цінами. Держпродспоживслужба створена для централізації контролю безпечності харчової продукції та уникнення дублювання тих самих функцій різними установами.
Важливим для захисту прав споживачів в Україні також було набуття чинності закону "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин" 4 квітня 2018 року. Закон суттєво змінює систему контролю безпечності харчових продуктів в Україні. Ключовими його новаціями є:
– Ризик-орієнтовнаний підхід, що полягає у визначенні ступеня ризику на кожному підприємстві (чим вищий ризик для здоров’я під час виробництва товару, тим частіше на підприємстві відбуваються перевірки).
– Можливість проводити інспекції без попередження. В той час як попередні законодавчі норми зобов'язували поінформувати підприємця за 10 днів до початку перевірки.
– Кожна наступна перевірка (аудит) одного підприємства здійснюється новими ревізорами.
– Акт перевірки підприємств є уніфікованим і публічним. Кожен може ознайомитись із ним в інтернеті.
– Штрафи у випадку порушення норм під час виробництва накладаються безпосередньо інспекторами, а не в судовому порядку.
– Відповідальність власника підприємства, а не персоналу за порушення.
– У інспекторів є безперешкодний доступ до потужностей під час їх роботи.
Проте, безпечність продукції не може забезпечувати виключно державний контроль. Тому підприємства потребують ефективної системи самоконтролю виробництва. Саме з цією метою в Україні з 2014 року почалось запровадження системи заходів з безпечності виробництва продуктів, заснованих на принципах HazardAnalysisandCriticalControlPoints(HACCP), що вже є вимогою законодавства у Європейському Союзі, США, Канаді, Японії, Австралії та інших країнах. З 20 вересня 2018 року система має працювати на всіх харчових підприємствах України окрім малих потужностей.
Система HACCP починається з виконання підприємством програми передумов (виконання гігієнічних вимог і правильної організації технологічних процесів виробництва). Після цього визначаються небезпечні фактори виробництва, характерні для даного виду діяльності. На етапах технологічного процесу з підвищеним ризиком (критичні контрольні точки) вимірюються критичні межі (межі між безпечним і небезпечним). І, нарешті, при виході за ці межі впроваджуються коригувальні дії.
"Контролювати процес виготовлення завжди ефективніше і вигідніше економічно, ніж контролювати готовий продукт", – так пояснює головну ідею системи HACCP Юрій Оглашенний, старший експерт проекту ЄС "Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів.
Андрій Любарець, "Інтерньюз-Україна"
Матеріал підготовлено в рамках проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа", що втілюється польським Фондом міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями "Інтерньюз-Україна" та "Товариство Лева". Проект реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми "Підтримка демократії", що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
