Черкаси, як і Київ, мали свій Бабин Яр. У місті під час Голокосту загинуло 8 000 євреїв. Про страшні події 80-річної давнини у Черкасах довгий час не могли знайти жодного документу. Лише кілька наказів німецьких комендантів про створення єврейських гетто. Проте факт залишається фактом. У 1939 році в нашому місті за переписом проживало 12 тис. євреїв, а після звільнення від німецьких військ – майже нікого не залишилося.
Місця масових розстрілів євреїв
Дмитро Співаковський, голова обласного єврейського благодійного фонду «Турбота поколінь» розповів, що події 1941-1942 років вдалося відтворити лише із спогадів очевидців. Їхні свідчення збирали по крихтах, співставляли із фактами. Найбільший внесок у цьому напрямку зробив краєзнавець Василь Страшевич. Саме він «розкопав» моторошні факти про страшні події, які відбувалися в Черкасах 80 років тому.
За час Голокосту в нашому обласному центрі загинуло 8 тис. євреїв. Більшість із них страчували та ховали в ярах і протитанковому рову. Дехто залишився спочивати на дні Кременчуцького водосховища.
У клубі обласного благодійного фонду на стіні розміщена карта Черкас, де відмічені місця страт єврейського населення міста. Їх аж 12.
“У Черкасах було два єврейських гетто. Подільське, яке охоплювало територію нинішньої Долини троянд і вулиці Кавказька. І Митницьке – в районі шосе Молотова, яке нині затоплене водами Кременчуцького водосховища. Ці гетто були знищені, за одними даними, 18 жовтня, а за іншими –19 листопада 1941 року. Саме цей день вважається днем знищення майже всього єврейського населення Черкас”, – розповів Дмитро Співаковський.
Окрім гетто, Черкаси мають ще п’ять місць масових страт.
Район Соснівка
Це Соснівка, де в ярах над Дніпром розстріляли близько 300 людей, серед яких були і євреї. Ці люди лікувалися в санаторіях Соснівки.
Протитанковий рів
Протитанковий рів проходив на той час за межами Черкас. Він розташовувався в районі вулиць Залізняка, пролягав уздовж вулиці Маломужа (Невського), біля нинішньої Третьої міської лікарні та школи № 2.
Там відбулося кілька розстрілів. Переважно в 1941-1942 роках. Зокрема, взимку 1942 року були розстріляні євреї в протитанковому рові неподалік нинішньої Третьої міської лікарні. Зафіксований масовий розстріл на розі нинішніх вулиць Залізняка та Маломужа. Також в районі школи № 24 була розстріляна група євреїв, у тому числі місцевий равінн та його родина.
Острів Кролевець
Цей острів, який нині затоплений водами Дніпра, був плацдармом для радянських військ, які відступили з Черкас. З 23 серпня по 16 вересня тривали запеклі бої за острів. Коли війська відступили, територія була замінована. На їхнє розмінування німецьке командування відправило євреїв з Митницького гетто. Вони, взявшись за руки, ланцюгом йшли територією острова. Чимало з них підірвалися на мінах.
Розстріл жінок і дітей біля Пагорба Слави
Завдяки свідченням черкащанина Куценка вдалося дізнатися про розстріл єврейських жінок і дітей біля Пагорбу Слави. На той час там стояла церква. Точне місце їхнього розстрілу достеменно не відоме, але сама подія трапилася в межах вулиці Гагаріна, Пожежного і Клубного спусків.
Масовий розстріл у в’язниці
23 січня 1942 року було розстріляно 186 людей в черкаській в’язниці, яка розташовувалася по вулиці Благовісні (нині там Черкаський слідчий ізолятор). Серед загиблих були партійні працівники, комуністи, євреї і голова Черкаського райкому Петро Яцик.
Пам’ятний знак та розкопки
За словами Дмитра Співаковського, одразу після звільнення Черкас від німецьких окупантів до міста прибула комісія. Її члени досліджували місця масових розстрілів. Але на сьогодні жодних документів про результати їхньої діяльності немає.
Черкаси – єдиний обласний центр України, де ще досі не має пам’ятника загиблим євреям під час Голокосту.
Загалом за період Голокосту на Черкащині загинуло до 80 тис. євреїв
Черкаський район
У межах Черкаського району відоме масове єврейське поховання (близько 3 500 осіб) на в’їзді до села Білозір’я (21-й км траси Черкаси – Сміла).
Городищенський район
У братській могилі, що знаходиться у селі Мліїв, серед інших мирних жителів поховано близько 300 євреїв, знищених гітлерівцями у 1941 – 1944 рр.
Жашківський район
У період окупації масові страти єврейського населення проводилися у селах Скибин, Конела, Вороне, Сорокотяга. У зв’язку з Голокостом припинило існування містечко Юстинград, зокрема було знищено 146 євреїв — жителів міста.
Звенигородський район
За 300 метрів від автотраси Черкаси-Умань в урочищі Діброва у чотирьох братських могилах поховано 2 500 осіб, зокрема 1 400 євреїв (з них – 200 дітей). Крім того, на Звенигородщині в урочищі Губська Дача було розстріляно близько 200 осіб, в тому числі євреїв.
Золотоніський район
22 листопада 1941 року німецький каральний загін під керівництвом начальника гестапо майора Клауса, начальника польової жандармерії лейтенанта Рейнекке, командира військ СС — штурмбанфюрера Бауера Франці, начальника поліції Золотоніської округи фельдфебеля Володимира Каланчува організували масову страту євреїв Золотоноші. За 3 км від міста, в урочищі Ярки, було розстріляно 3 500 – 3 800 осіб. А. С. Олексенко, якому дивом вдалося врятуватися, свідчив, що перед розстрілом людей роздягали, клали на землю, обмотували колючим дротом, гнали через загострені кілки, рвали собаками та вчиняли інші знущання. Земля рухалася від поранених, які намагалися вибратися нагору.
Канівський район
На околиці міста Канів, у Берестовецькому яру протягом серпня 1941 – січня 1944 рр. було страчено близько 1 400 місцевих жителів, зокрема євреїв.
Катеринопільський район
У селі Бродецьке в 1943 року було розстріляно близько 300, а в смт. Єрки протягом 1943 – 1944 рр. – близько 100 євреїв.
Корсунь-Шевченківський район
У районному центрі в урочищі «Кущаївка» у 1941 році було розстріляно близько 1 000 євреїв. У селі Бродецьке в 1943 році загинуло близько 300, а в смт. Єрки протягом 1943 – 1944 рр. – близько 100 євреїв. У смт. Стеблів в урочищі «Довжик» стратили 143 осіб єврейської національності. Досі не встановлено число загиблих євреїв поблизу Різаного Яру, що обабіч траси Київ – Дніпро.
Лисянський район
За 3 км від райцентру влітку 1941 року на Калайденій горі було розстріляно близько 300 євреїв з Лисянки та навколишніх сіл.
Маньківський район
1942 року півсотні місцевих євреїв були страчені на південно-західній околиці Маньківки.
Монастирищенський район
У Поперечному Яру та біля приміщення нинішнього райагробуду міста Монастирище в роки окупації було знищено 3 600 та 500 євреїв відповідно. У селі Терлиці гітлерівці закопали живими 95 осіб єврейської національності. 29 травня 1942 року в урочищі Бурлаків ліс (неподалік Монастирища) окупантами було розстріляно 6 055 євреїв, з них – 4917 монастирищан.
Смілянський район
У лісі за 9 км від Сміли в роки окупації було страчено близько 3 500 євреїв.
Тальнівський район
Тутешнім Бабиним Яром місцеві жителі називають територію глинища біля села Білашки, де 16-18 серпня 1941 року було розстріляно близько 2 800 євреїв. Ще майже 1 600 осіб стратили в місті Тальне. Всього ж за роки окупації на території краю загинуло понад 5 000 євреїв. Якщо станом на 1939 року понад 50 % населення Тального було єврейським, то після вигнання німецьких військ у місті залишився лише один єврей.
Уманський район
У роки німецької окупації на території Уманщини було вчинено найбільш масовий розстріл євреїв у нашому краї. В середині вересня 1941 року оперативна команда № 5 розстріляла 1414 осіб. Упродовж наступних місяців було убито ще близько 6 000 євреїв з Умані та навколишніх районів. Аналогами київського Бабиного Яру тут стали Сухий Яр та Собківське лісництво, де в період окупації стратили, за різними даними, від 13 000 до 25 000 євреїв. У місті Умань в підвальному приміщенні будинку по колишній вул. Леніна протягом 1-24 вересня 1941 року за допомогою отруйного газу вбили близько 1 000 євреїв. Ще одну братську могилу виявили в Умані по вул. М. Залізняка. Поблизу с. Гроздеве у Горбовому лісі за роки окупації гітлерівці стратили майже 10 000 людей, більшість з яких становили євреї.
Христинівський район
На околиці міста Христинівка в урочищі Дубинка протягом 1941 – 1944 рр. розстріляли від 100 до 200 євреїв.
Шполянський район
У кінці літа 1942 року в лісі на околиці Шполи (район Верхньої Дар’ївки) окупанти вбили близько 3 000 євреїв.
Таким чином, внаслідок здійснення німецькими окупантами геноциду єврейського населення на Черкащині в «бабиних ярах» краю було знищено від 66 000 до 80 000 євреїв.