Релігійне свято
Різдво Христове за юліанським календарем
7 січня християни східного обряду (за Юліанським календарем)святкують народження Ісуса Христа. Віряни, які використовують Григоріанський чи Новоюліанський календар, відзначають свято 25 грудня.
Різдво – одне з головних християнських свят. Хоча точна дата народження Христа невідома. Оріген Олександрійський навіть висміював практику римлян відзначати дні народження, вказуючи на те, що Різдво Христове не може бути позначене простими святкуваннями. Климент Олександрійський з іронією писав про тих, що покладають точну дату народження Христа на 20 травня (чи 20 квітня) 28 року Августового урядування – тобто на третій рік сучасного літочислення. Сам він день народження Ісуса вказував на 17 листопада, однак не залишив жодних обґрунтувань цієї дати. Пізніше день народження Христа пов’язували з початком весни, який за юліанським календарем припадав на 25 березня, бо на цей день, мовляв, припадало народження світу.
Різдво певний час святкувалося разом із святом Богоявлення 6 січня. Цей день поєднував дві події одразу: народження Христа і його Хрещення в Йордані. З часом Західна Церква відділила Христове Різдво від Богоявлення і почала святкувати його окремо.
Перша згадка святкування Різдва Христового 25 грудня датована 354 роком. Хронограф Діонінсія Філокала посилається на джерела 336 року, у яких вказано: «Христос народився під час консульства С. Augustus та L. Aemilianus Paulus 25 грудня, у п’ятницю, 15 дня нового місяця». З цього джерела також зрозуміло, що ця дата була святковою для літургійного служіння у Римі.
Офіційне рішення про святкування Різдва 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році.
Святкування Різдва 7 січня у пострадянських країнах пов’язане зі зміною літочислення і переходу світу, в тому числі й церкви на григоріанський календар. Його 1582 року запровадив Папа Римський Григорій XIII. Наразі григоріанський календар – усталений у світі як міжнародний стандарт. Але спочатку в Константинополі пропозицію перейти на нове літочислення відкинули, вважаючи, що це «не відповідає канонічним правилам святкування Великодня». Перейшли на нього лише після проведення Всеправославного конгресу в 1923 році в Стамбулі.
Але на той час радянська влада тільки-но запровадила григоріанське літочислення. А у згаданому Соборі Російська православна церква участі не брала, то ж досі зберігає застарілу для всього світу традицію святкування Різдва 7 січня.
Іменини
7 січня іменини Марії та Леоніда. Не забудьте привітати знайомих з такими іменами. У них сьогодні – День ангела.
Різдвяні традиції в Україні
З початком Різдва і закінченням посту вже можна було вживати скоромне. Тому до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітних м’ясних наїдків.
Наші предки мали багато заборон, пов’язаних зі святом Різдва. Наприклад, цього дня не можна купатись і приймати водні процедури, бо велике свято потрібно вже зустрічати чистим і тілом, і душею.
Не можна сьогодні займатись хатніми справами і господарювати.
Заборонено було зачинати дітей, бо вважали, що тілесні втіхи у день свята можуть призвести до розпаду шлюбу.
Не можна було ставити сталі порожні миски, хоч щось у них та мало лежати.
Якщо ж у хаті гості, господарі не можуть залишати стола раніше за них. Інакше бути йому весь рік неприкаяним.
Заборонено було цього дня ходити на полювання і вбивати звірів. Не ходили і до лісу, і на риболовлю. Інакше, вірили прадіди можна потривожити русалок і лісовика.
Ні в якому разі не можна відзначати свято на самоті.
Предки вірили, що куплена на Різдво річ прослужить своєму господарю довгий час. А от щось розбити про розлити цього дня, вважалось, – до сварки.
Весь рік прогнозували за тим, на який день випало Різдво Христове:
- Понеділок – до теплого і врожайного на гриби літа;
- Вівторок – рік буде вдалий для одруження;
- Середа – рік буде прихильним до рибалок і мисливців, подарує гарні улови;
- Четвер – доля буде прихильною цього року до незаміжніх дівчат;
- П’ятниця – до тривалої холодної зими і короткого літа;
- Субота – кінець зими буде дощовим
- Неділя – до щасливого і багатого на радісні події року.
Народний календар
В давнину слідкували за погодними явищами на Різдво і за ними прогнозували, чого чекати від природи протягом року.
- Відлига – до теплої ранньої весни
- Чим більше снігу на Різдво, тим врожайнішим буде рік
- Якщо сьогодні мороз, то морозитиме і на Водохреща
- Чисте безхмарне небо з яскравим місяцем віщує сильні морози
- Відлига на Різдво – до холодної весни.
- Якщо свято випало на молодий місяць, цьогоріч не варто чекати гарних врожаїв.
Цей день у історії
1839 – день народження фотографії.
1919 — після переходу влади від Директорії до червоноармійських загонів в Житомирі та навколишніх містечках почалися єврейські погроми, що тривали тиждень.
1924 – в Одеській окрузі відбулись єврейські погроми
1929 – молоко почали продавати у картонних пакетах. Вперше це сталось у Нью-Йорку.
1992 – Португалія визнала незалежність України.
1992 – з’явився перший відеотелефон. Тоді його вартість була 1499 доларів.
7 січня на світ з’явились такі відомі черкащани:
1899 – у селі Тарнава Липовецького повіту Київської губернії (нині Монастирищенського району на Чекращині) народився український борець, цирковий артист Василь Дзюба. Наприкінці 19 століття його називали найсильнішою людиною світу.
1912 – у селі Боровикове на Звенигородщині народився Доктор філологічних наук, професор, український журналіст Юхим Лазебник.
1928 – в Умані народився відомий композитор, педагог, Заслужений діяч мистецтв України Яків Лапинський.
1950 –у Києві народився відомий український журналіст Володимир Щербина. Дитинство і юність провів на Черкащині, у місті Ватутіне.
1980 – у Черкасах народилась відома українська журналістка, колишня кореспондентка телеканалу ВІККА, нині ведуча програми «Сьогодні» на ТРК «Україна» Анна Панова.
1987 – в Умані народилась українська телеведуча (Телебачення Торонто), журналістка, засновниця «Дикого театру» Ярослава Кравченко.
