Дівчинку, яку майже два роки розшукувала вся Україна, знайшли мертвою. 15-річну Аріну Яцюк поранили російські військові ще 3 березня минулого року на Житомирській трасі, коли її родина намагалася вирватися з окупації. Батьки дівчинки загинули на місці. А Аріну росіяни забрали нібито для лікування. З того часу про неї нічого не було чути. Через два роки її впізнали за ДНК і поховали в Умані. Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Білорусь приховувала смерть української дівчинки?
У жовтні рідні 15-річної Аріни Яцюк нарешті змогли поховати її в Умані Черкаської області, поряд із вбитими росіянами мамою й татом.
Всі ці майже два роки дідусь та бабуся, дядько та тітка дуже сподівалися, що дівчинка жива. Вони відгукувалися на найменшу інформацію про невідому дитину, вивезену до Білорусі. Але надії зруйнувалися. Всі ці довгі місяці тіло Аріни перебувало у морзі міста Мозир у Білорусі.
Родичі писали багато запитів до Білорусі, оскільки була інформація, що саме туди повезли поранену дівчинку. Але щоразу їм надходила відповідь, що Аріни Яцюк на території Білорусі немає ні серед живих, ні серед мертвих.
Поки тіло дівчинки не передали в Україну під час обміну. Її впізнали вже за ДНК.
Мама кричала, що в машині діти
Трагедія сталася 3 березня 2022 року. Родина Яцюків – мама Ганна, тато Денис, 9-річна Валерія та 15-річна Аріна – у перші дні вторгнення росіян в Україну виїхали з Києва на дачу в село Северинівка Київської області.
Окупантів там ще не було, чути було стрілянину в сусідньому селі Мотижин, над головою щось пролітало. Сім’я хотіла пересидіти на дачі, доки все не заспокоїться. Але вже 2 березня з ними зник зв’язок.
Як розповіла потім волонтерам молодша дочка Валерія Яцюк, яка вижила, вже 3 березня батьки вирішили вибиратися з Северинівки до Умані до бабусі та дідуся. Вони сіли у дві машини. Валерія їхала з мамою, а Аріна – з татом. Ще з ними були хрещені, а також кішки та собаки.
Коли автомобілі виїхали на Житомирську трасу, по них відкрили вогонь російські військові. Мама дівчаток кричала їм, щоби вони не стріляли – в машині діти. Однак це не зупинило окупантів.
Валерія пробувала викликати швидку з маминого телефону, тяжко поранена Ганна ще зуміла ввести код у телефон. Але додзвонитися не вдалося. Дівчинка кілька годин ходила в окрузі, стукала в будинки, але їй ніхто так і не відкрив.
Трасою проїжджали російські танки, вона ховалася. А потім вона знайшла у батькову машину. Денис був уже мертвий, поряд сиділа Аріна, вона була поранена у стегно. За словами Валерії, на нозі у сестри була велика і страшна бульбашка.
Аріну повезли “лікувати” до Білорусі
Незабаром до машини під’їхали російські військові на танках. Вони посадили сестер у різні машини. Валерію вони довезли до села Копилів та віддали незнайомим місцевим мешканцям. А про Аріну сказали, що повезли лікувати до Білорусі. Після цього Аріна зникла.
6 квітня 2022 року після звільнення Київської області батьків дівчаток поховали в Умані. А Аріну продовжували шукати. Рідні давали оголошення в соцмережах. Рідний брат Дениса Володимир із дружиною Оксаною подавали запити до МЗС Білорусі. Звідти надійшла відповідь, що такої дівчинки в Білорусі немає.
Зв’язувалися з українським посольством у цій країні, із Червоним Хрестом. Але жодної інформації про Аріну не було.
“Весь цей час тіло онуки лежало в Мозирі. Там були дані про те, як її звуть. Але нам ніхто нічого не говорив, все приховували. Напевно, вона померла того ж дня, 3 березня. Якби їй одразу надали допомогу, перев’язали ногу, можливо, вона залишилася б живою. Її тіло передали під час обміну, її впізнали за ДНК. Все, більше її немає”, – розповідає дідусь Валентин Іванович.
Аріну поховали в Умані поряд із мамою й татом. Живими залишилася лише молодша сестра Валерія, якій дивом вдалося вціліти під кулями росіян. Зараз вона перебуває у Польщі разом зі своїм дядьком Володимиром (братом загиблого Дениса) та його дружиною Оксаною.
Там дівчинка вже пішла до школи, їй дуже подобається Польща.
