На сторінці ГО «Україна інкогніта» було проведено опитування. Черкащанам пропонувалося обрати ТОП-7 найкращих, на їхню думку, палаців Черкащини. З 18-ти запропонованих варіантів обрано 7-м. Результати оприлюднені на сторінці громадської організації в мережі Фейсбук.
«Отже, сім найкращих палаців і садиб Черкащини на думку читачів сторінки Україна Інкогніта», – зазначено в повідомленні.
- Корсунь-Шевченківський. Палац Лопухіних-Демидових
Садиба князів Лопухіних вважалася однією з найбагатших у Європі, оточена ландшафтним парком загальною площею 97га, що розташований на кількох островах. У 1782 р. архітектор Жан-Анрі Мюнц заклав його за зразком англійського ландшафтного парку. В його основі використаний природний ландшафт заплави і терас річки Рось. Тут милують око скелі, величезні обкатані гранітні брили, пороги рукавів та проток Росі разом з насадженнями дерев створюють оригінальну композицію, яку доповнюють малі архітектурні форми: містки, альтанки, скульптури.
На сьогоднішній день у самому палаці функціонує музей історії Корсунь-Шевченківської битви, яка відбулася у 1944 р. Уся Садиба князів Лопухіних як палацово-парковий ансамбль і ландшафтний та історико-культурний заповідник знаходиться під охороною держави.
- Леськове. Палац Даховських.
Готичний палац височіє на берегах річечки Конела в селі Леськове, що на Уманщині. Нині занепалий та зачинений для відвідин туристами, раніше був маєтком знаних польських поміщиків Даховських.
У буремні роки 20 століття будівлю використовували як санаторій, госпіталь, літній табір, опісля – як складські приміщення.
- Тальне. Палац Шувалових
Палац графів Шувалових — за архівними документами палац збудований в архітектурних традиціях данської національної архітектури із включенням до господарського крила традицій англійської заміської архітектури в 1902-1907 роках.
- Косарі. Палац Ростішевського
В середині 19 ст. Франц Сигизмундович Ростішевський придбав косарський маєток у поміщика Давидова з Кам’янки, нащадка декабриста Василя Давидова, який загруз у картярських боргах. У 1872 році Франц Ростішевський на місці цукрозаводу в селі заснував гуральню (нині тут – Косарський спиртовий завод). З часом онуку Володимиру Ростішевському в спадок перейшла частина села.
У 1912 році Ростішевський продав його Чигиринському земству за 25 тисяч рублів. Земство розпорядилось відкрити в будівлі лікарню, а перший її завідувач Олександр Модестов приклав багато зусиль для оснащення лікарні найсучаснішою медичною технікою.
- Шпола. Палац Абази
Маєток О.Абази у м. Шпола Черкаської області був збудований у середині XІX ст., до нього належать: парк площею 70 га (початок XІX ст.), палац (середина XІX ст.), і службовий флігель (початок XX ст.). Місто Шпола – це звичайний районний центр, на його південно-західних околицях розташовано Дар’ївське заповідне урочище, у будівлях якого розміщена школа для розумово відсталих дітей. Власне ці будівлі – це і є колишній маєток видатного політика, міністра фінансів Російської імперії – Олександра Абази. Спорудження маєтку велося під пильним наглядом власника.
На Черкащині палац О.Абази – чи не єдиний, що збудований у стилі пізнього класицизму у середині XІX ст.
У маєтку також розташований парк, у якому поруч з місцевими породами дерев зустрічаються екзотичні, наприклад, залізне дерево і пірамідальний дуб. У цьому саду – велике різноманіття дерев, серед яких – липи, які нагадували О.Абазі про його історичну батьківщину.
За свій кошт видатний політичний діяч збудував кам’яну церкву, що була зруйнована у 30-тих роках XX ст., а також – початкову школу, яку місцеві жителі прозвали “абазівкою”. Свій шполянський маєток Олександр Абаза подарував доньці Параскеві як придане.
Після Другої світової війни палац використовувався як притулок для дитячого будинку, а згодом його перетворили на загальноосвітню школу. Тепер тут розташована школа-інтернат для хворих дітей.
На сьогоднішній день палац і господарські будівлі знаходяться у доброму стані, проте флігель зазнав руйнації, а от його дерев’яна фігурна різьба збереглася добре.
- Шабастівка. Садиба Красицьких
На північний захід від Монастирища лежить село Шабастівка. Відоме воно з 18 століття, деякі дослідники кажуть, що було засноване селянами-втікачами. Панами були польські (зрозуміло, що польські) поміщики Красицькі, які напевно і дали назву селу, а може і заснували його.
Красицькі володіли Шабастівкою аж до самісінької революції 1917 року. А за десять років до революції вони збудували нову садибу, основний будинок якої зберігся – такий собі симпатичний палацик, хоч і трохи схожий на австрійський вокзал.
- Ботвинівка. Садиба Гуляницьких
За 22 кілометри на північний схід від Христинівки розташоване село Ботвинівка. Невеличке – населення близько 200 осіб. Засноване у 17 столітті, а за деякими версіями навіть у 16-му, козаком Іваном Ботвином, тому й назване Ботвинівка. Змінивши купу господарів наприкінці 19 століття, село потрапило у руки Гуляницьких, які й збудували тут садибу.
На відміну від сусідньої Вінниччини, Черкащина не багата на палаци – їх тут взагалі мало. Найбільше їх збереглося у Христинівському районі, але жоден із цих палаців, чи то садибних будинків, не є офіційною пам’яткою архітектури.
Читайте також на сайті vikka.ua
- Черкаські прокурори через суд намагаються захистити 21 памятку архітектури на Черкащині. Це переважно церкви, монастирі, садиби і корчма.