«АІ – це не загроза, а інструмент»: ІТ-підприємець Сергій Токарєв обговорив користь і проблеми розвитку штучного інтелекту
Впровадження та освоєння штучного інтелекту завжди ставало причиною гострих дискусій. Раніше вважалося, що він замінить ряд професій – й насправді ця ідея не здавалася поганою, оскільки йшлося про тяжку фізичну працю або монотонні завдання. Але кілька років тому у розвитку цих технологій стався прорив, який перевершив усі очікування. Виявилося, що АІ може ще й креативити: малювати, писати тексти та вигадувати музику. Як результат, у більшості людей з’явилися побоювання та питання: хто залишиться без роботи через штучний інтелект та як швидко це відбудеться.
Можливості ШІ у вправних руках спеціаліста
ІТ-бізнесмен і засновник компанії Roosh Сергій Токарєв заспокоїв тих, хто переживає через втрату робочого місця. Він вважає, що АІ треба сприймати не як загрозу, а як ще один цінний інструмент. Потрібно лише навчитися правильно ним користуватися. Якщо подивитися на Dalle-E, GPT-4 або Midjourney з цієї перспективи, стає зрозуміло, що вони доповнюють людський інтелект, а не замінюють його. Тобто художник залишається художником й надалі формує ідею у голові. А штучний інтелект лише допомагає її миттєво відтворити.
Щоб написати текст, код або картину, необхідна початкова інформація – запит, який буде читати комп’ютер. Такий запит тепер отримав назву – prompt. Від того, наскільки правильно його сформовано, буде залежати результат генерації АІ. На жаль, головна проблема у роботі зі штучним інтелектом полягає у тому, що люди ще не розібралися, як формується якісний промпт.
«Якщо ви вирішили намалювати зеленого лепрекона, скоріше за все буде використано наступний prompt: «намалюй мені зеленого лепрекона». Але таке завдання вкрай примітивне. Нестачу даних алгоритм візьме з інтернету й буде використовувати припущення. А результат виявиться непередбачуваним», – пояснює Сергій Токарєв.
За словами бізнесмена, prompt формується спеціальною мовою, завдяки якій алгоритм може з точністю відтворити те, що від нього хочуть. При цьому потрібно приділяти увагу деталям, стилю, вносити уточнення. Грамотну генерацію промптів вже зараз можна вважати новою спеціальністю, але на її вивчення потрібен час. Як результат, колосальна швидкість роботи, оскільки ідеї можна буде реалізовувати набагато швидше та використовувати їх у своїх майбутніх проектах.
На які сфери діяльності вплине штучний інтелект
Головна цінність ШІ полягає у його швидкості, зауважує Сергій Токарєв. Він швидше та ефективніше обробляє та систематизує ті об’єми даних, з якими не може впоратися людський мозок (що, безумовно, впливає на продуктивність). ШІ дає нам шанс відтворити баланс у роботі.
«Зараз ми маємо справу з технологією-немовлям, яка вирішує лише базові задачі. Через кілька років дитина виросте й зможе видавати кращі результати», – каже бізнесмен.
На його думку, АІ буде корисним як пошуковий механізм. Як відомо, Google та інші подібні сервіси залежать від реклами. Наприклад, якщо людина захоче придбати холодильник, вона почне шукати вірогідні варіанти. Але серед результатів з’явиться проплачена інформація від рекламодавців, адже саме вони домінують на ринку. Тим часом штучний інтелект збиратиме об’єктивні дані за запитом. Він буде орієнтуватися на всі наявні пропозиції в інтернеті та враховуватиме реальні оцінки й відгуки покупців.
Також ШІ знайде своє призначення як помічник. Він може стати особистим асистентом, який виконує доручення «боса», або оператором служби підтримки в інтернет-магазині. Алгоритм буде швидко знаходити відповіді на питання, реагувати на повідомлення та розсилати листи. Він навіть може озвучувати повідомлення, оскільки синтезом голосу сьогодні нікого не здивуєш.
Нарешті, ШІ стане ефективним інструментом у роботі юристів і педагогів. Йдеться саме про швидкий пошук та обробку інформації, а також відсутність упередженості та суб’єктивності.
Перешкоди на шляху АІ-революції
Сергій Токарєв вважає, що тільки юридична система заважає впровадженню ШІ у різні сфери життя. Вона консервативна, що створює певні перепони для змін. Є держави зі своїм законодавством, нормами та поглядами на нові технології. Наприклад, гостро стоїть питання відповідальності за дії ШІ. Необхідно вирішити, хто буде винний у його роботі: творець, користувач або сам АІ.
Серед викликів варто згадати про етичність. Чи повинен алгоритм слідувати нормам моралі людини? Хто буде слідкувати за їхнім дотриманням? Якщо людина порушує ці норми, чи може їх порушувати АІ? Знадобиться час, щоб відповісти на всі ці питання й уніфікувати роботу ШІ.
Тому зараз АІ потрібно сприймати виключно як інструмент для прискорення й покращення завдань. Але його необхідно освоїти, як свого часу освоювали знаряддя праці. Так людина підвищить свою цінність як спеціаліст і завжди матиме роботу. Адаптація до змін – одне з найважливіших завдань для кар’єри у світі АІ.
А чого так точно не потрібно робити, впевнений Сергій Токарєв, так це пручатися розвитку технологій й ставати луддитами ХХІ століття, намагаючись знищити те, що можна використати з користю.
