Дивні рослини та химерні звірі у крапочках і квітах, яскрава палітра кольорів. На перший погляд здається, що творила їх дитяча рука і така ж по-дитячому світла фантазія. Утім, ці карти належать пензлю всесвітньо відомої майстрині наївного мистецтва Марії Приймаченко з Київщини.
Ніна Клименко, директор Черкаського художнього музею: « Вона пасла дитиною гусей у лузі, побачила глей синюватий, принесла додому і розмалювала піч. Односельцям це сподобалося».
Відтоді Марія не полишала малювання, творячи довкола казковий світ. Однак її реальність була не такою барвистою: тяжка хвороба ще у дитинстві позбавила Приймаченко здатності вільно пересуватися, потім була війна і загибель чоловіка. Єдиний порятунок – творчість. Так виникли фантастичні квіти й олюднені звірі. За серію робіт “Людям на добро”
художницю удостоїли Шевченківської премії.
Олександра Теліженко, народна майстриня України: «От Марія Приймаченко – саме вона мала отой геніальний дардоторкнутись до великих істин космосу, що не кожному дано. В цьому її найбільша сила».
Василь Марштупа, директор обласного центру народної творчості: «Коли я побачив їх ось так наживо, це для мене не те, що подія, – це для мене шок. Бо ці картини просто від землі і від сонця. Адже ця жінка не мала спеціальної освіти, ні вчителів великих, її вчителем був український народ, її вчителем була українська природа».
Любити картини Приймаченко чи не любити – особиста справа кожного, втім побачити їх варто всім.
