Журналіст, сценарист і письменник Андрій Кокотюха відвідав Черкаси. На творчих зустрічах митець розповів про те, чого не вистачає сучасній українській книзі. На думку автора, у країні катастрофічно бракує книгарень – письменницьких майданчиків, на яких майстри пера могли би презентувати свою творчість. Саме в цьому він вбачає причину читацької пасивності українців. А зовсім не в інтелектуальній ліні. Розповідає Олексій Хуторний.
42-річного письменника Андрія Кокотюху критики називають батьком українського готичного детективу. Хоча творчий доробок автора вельми строкатий. На його рахунку – жіночі оповідання, кримінальна публіцистика, детективи й історичний роман. За його сценаріями зняті документальні фільми та декілька художніх – «Повзе змія» та «Легенда про Безголового». Не гребує Кокотюха писати сценарії й до розважальних шоу.
Андрій Кокотюха, письменник: «Хоч я є автором 37 книжок, хоч я сценарист, працюю в кіно, на телебаченні, все ж я більше себе вважаю журналістом. Я не можу нічого вигадати. Я дуже часто ловлю себе на думці, що в мене обмежена фантазія, що для письменника неприпустимо».
У Черкасах митець розповів про найвразливіші місця вітчизняної літератури. Вважає, найбільше зв’язку письменника з читачем заважає брак книгарень. Адже вони, попри прогрес, залишаються тим майданчиком, де майстри пера мають змогу найповніше себе реалізувати.
Андрій Кокотюха, письменник: «Я хочу спробувати себе в різних ролях. А не тільки як журналіст».
Місцева публіка з автором згодна. Утім книжок його не читає.
Людмила Фіть, голова ГО «Книжковий маестро»: «Наче всі чули його прізвище. Кинулись, а конкретно ніхто не читав. Ми опитування провели. У бібліотеках є, в інтернеті є. Наче один із найвідоміших, розумієте? А Черкаси його не знають. Тому нам захотілось ближче познайомитись, дізнатися».
Наталя, студентка: «З дечим й погоджуюсь, що він каже про сучасний стан книг, телебачення. З дечим не погоджуюся. Але добре, що він про це говорить, добре, що він приїхав. Побільше б таких зустрічей. Адже відомо, що Черкаси – місто, куди не дуже хтось приїжджає».
Сергій студент: «Дядько цікавий, веселий. І каже правду, тобто так, як він думає, а не переказує чиїсь слова чи користується якимись там шаблонними фразами. З’явилося бажання і книгу прочитати, й фільм подивитися, до якого він написав сценарій».
