Сімнадцять днів потому. Черкаські актори вже більше двох тижнів живуть без театру. З якими проблемами зіткнулись служителі Мельпомени чула наша Катерина Ковбій.
У свої колишній гримерці актор Михайло Кондратський ностальгує. Це одне з небагатьох місць, куди вогонь театральної пожежі не дістався.
Михайло Кондратський, актор Черкаського драматичного: "Це ось нова п’єса, постановку якої, на жаль, відмінили. Це "Уксус". Лабораторія театральна. Це остання мала бути. А це нова п’єса, яку ставить Лесь Павлютін. Покищо теж постановку припинили. Нема де, немає як. Називається "Дай серцю волю – заведе в неволю".
Окрім постановки нових вистав, зізнається актор, черкаським театралам доводиться відмовлятись і від показу кільканадцяти вже відпрацьованих. Для них на новій сцені просто не знайшлось місця. Аби впевнитись у цьому на власні очі, Михайло веде нас до нового театрального прихистку. Дорогою згадує день пожежі.
Михайло Кондратський, актор Черкаського драматичного: "Я був вдома. Мені зателефонували, сказали, що театр горить. Я не повірив."
Потім продовжує: майже тиждень після трагічних подій актори поневірялись у пошуках нового місця для виступів. Прихистити служителів Мельпомени взявся Будинок культури імені І. Кулика. Тепер свою нову гримерку Михайло ділить з усіма своїми колегами.
Пристосовуватись, зізнається актор, доводиться і до інших тутешніх особливостей.
Михайло Кондратський, актор Черкаського драматичного: "Ну дійсно, відрізняється на багато. Тому що це, по-перше, будинок культури, а не специфічний театр. Тому з акустикою, наприклад, є певні проблеми. Але ми намагаємось ці проблеми якось вирішувати власною майстерністю, власною технікою акторською і так далі. Ну, намагаємось."
Вже у приміщенні Михайло показує: на новій сцені місця ледь стає акторам. Декорації ж доводиться посувати та підкорочувати. Та навіть за такі умови театрали надзвичайно вдячні.
Михайло Кондратський, актор Черкаського драматичного: "Всім відомо, що головне у виставі не декорації, а ті люди, які грають у виставі, персонажі, образи, про що вистава, в ім’я чого вистава і так далі."
Наперекір усім труднощам, зізнається Михайло Кондратський, черкаські актори не здаються. Сьогодні, як ніколи, в нагоді стає підтримка глядачів.
Михайло Кондратський, актор Черкаського драматичного: "Ми рівень свій не втрачаємо. А, можливо, ця трагедія підстьобнула нас, щоб ми з ще більшим напором робили. Щоб всі бачили, що ми є, ми не вмерли. І, мабуть, ми ніколи не вмремо. Тому що театр – це живе мистецтво."
