Близько 16 тисяч смертей щороку. І це не від раку, СНІДу або ж туберкульозу. Черкащани найчастіше гинуть від хвороб серця та судин. Ця негласна епідемія шириться всією Україною. Медики вже не перший рік б’ють на сполох: невтомно розповідають, хто у групі ризику та які симптоми інфарктів й інсультів. Усе ж хворі вперто їх ігнорують і до лікарень потрапляють тоді, коли шанси відвернути непоправне вже мінімальні. Як не стати жертвою смертельної пошесті – про це розкаже Вікторія Курченко у спеціальному репортажі.
Цілковитий спокій і лікувальні процедури – тепер такий режим дня Василя Миколайовича. За життя він жодного разу не був на лікарняному. Каже: дотепер вважав себе абсолютно здоровим.
Василь Шевченко, пацієнт: «Я саме в садку працював. Нагнувся підмести сміття, враз розумію, що віника в руках не відчуваю, німіє правий бік…».
Чоловік відразу звернувся до лікарів. Мінімальне зволікання коштувало б йому життя. Бо в мозку Василя Миколайовича стався масивний крововилив.
Василь Шевченко, пацієнт: «Минуло більше тижня, відколи я тут. На щастя, уже самостійно ходжу по палаті, а, як прибув, лежав пластом».
Такі, як цей чоловік, – радше виняток, говорять лікарі. Зазвичай хворі сюди потрапляють тоді, коли відвернути непоправне вже майже неможливо.
Наталія Яковлева, завідувачка неврологічного відділення Черкаської міської лікарні № 3: «Буквально хвилинна втрата зору або його погіршення, раптове погіршення слуху, координації рухів із подальшим швидким відновленням – це перший сигнал того, що треба негайно звертатися по допомогу до лікаря».
Анатолій Іванович такі симптоми проігнорував сам і не сказав ні слова рідним. Зараз прикутий до ліжка й без тями. Біля дідуся цілодобово чергують родичі, на плечі яких лягло коштовне лікування.
Олександр Євсеєв, син пацієнта: «До 70 років він кожного дня ходив на роботу, причому мав їх аж дві. Ніколи не було такого, щоб скаржився на біль у спині або голові, ходив здоровий і веселий».
Нервові розлади, постійні стреси та спадковість – це не повний перелік причин інсультів. Хвороба пенсіонерів уже давно косить ряди молоді. У Черкасах майже щоп’ятнадцятий житель має проблеми з мозковим кровообігом. Серед інсультників помирає щоп’ятий.
Наталія Яковлева, завідувачка неврологічного відділення Черкаської міської лікарні № 3: «Запущена гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, атеросклероз навіть у молодих людей, зловживання алкоголем, аби зняти стрес, куріння, малорухливий спосіб життя – це все призводить до того, що в людини виникає хронічне порушення мозкового кровообігу, а за цим слідує інсульт».
Ті ж причини можуть завдати непоправного удару й по іншому органу.
Серце – це насос із м’язів міокарда. Його живлять коронарні артерії. Наш спосіб життя з часом змушує судини звужуватися.
Тетяна Шандра, заступник головного лікаря Черкаського обласного кардіоцентру: «Формується тромб, і артерія повністю закривається. Оце інфаркт. А оце ті приступи, коли починає боліти та «підпікати» у грудях і треба бігти до лікаря. Ми бачили хворих після інфаркту і в 28 років, і в 32 роки».
Серцеві патології, каже лікар, як правило, можна виявити на ранніх стадіях. Тоді і лікування легше та дешевше, і загрози життю немає.
В обласному кардіоцентрі черкащан після інфарктів рятують цілодобово й по-сучасному – стентуванням і висмоктуванням тромбів із судин серця. Олександр Михайлович тут п’ятий день. Чоловікові вже зробили рятівну операцію на серці.
Олександр Лінник, пацієнт: «Начинает печь за грудиной, вот здесь. А потом боль увеличивается, увеличивается, что уже терпеть невмоготу. Сначала думал, что все пройдет, а оно нет, потому обратился в «Скорую».
Коли йдеться про серцево-судинні хвороби, чи житиме пацієнт – вирішують лічені хвилини. На Черкащині в чотирьох випадках із десяти інфаркт є синонімом слова «смерть».
Тетяна Шандра, заступник головного лікаря Черкаського обласного кардіоцентру: «Для інфаркту має значення час! Тому що для міокарда – серцевого м’яза – достатньо 30 хв., щоб почався некроз, тобто відмирання. Тому наскільки швидко такий пацієнт отримає допомогу, настільки меншим потім буде інфаркт».
Чотири роки тому «швидкі допомоги» в Черкасах оснастили ефективним тромболітиком. Це препарат, який розсмоктує тромб у судинах. Допомагає він лише в перші три години.
Олександр Жданов, лікар Станції швидкої допомоги м. Черкаси: «Это, конечно, не лечение, как таковое, ишемической болезни. В дальнейшем больной должен пройти еще дополнительное обследование для того, чтобы выяснить причины».
Коштує такий препарат 16 тисяч гривень. Пацієнтам ці ліки колють безкоштовно. Бо закуповують їх коштом міського бюджету. Завдяки догоспітальному тромболізису смертність від інфаркту в місті зменшилася втричі.
Владислав Свириденко, головний лікар Станції швидкої допомоги м. Черкаси: «На догоспітальному етапі бригади Станції швидкої медичної допомоги провели вже 100 тромболізисів, починаючи з 2008 року. У середньому 60% викликів, які ми отримуємо, стосуються захворювань серцево-судинної системи».
Щоби не стати пацієнтами неврологів і кардіологів, психолог Наталія Шавровська радить уважніше дослухатися до свого організму, а головне – очистити думки. Взаємозв’язок першого та другого вже давно науково доведений.
Наталія Шавровська, кандидат психологічних наук: «Труднощі із серцем або судинами безпосередньо пов’язані з тим, наскільки людина ніжно та бережно ставиться до самої себе, а найголовніше – наскільки вона радіє цьому життю. Що більше вона здатна побачити навколо радість, що частіше акцентує увагу на якихось позитивний моментах, то ритмічніше, рівніше б’ється її серце».
Пані Вікторія у свої 44 сповнена енергії та бадьорості. А ще шість років тому вона була у групі ризику серцево-судинних захворювань. Важила 92 кілограми, страждала від задишки та мала клопіт із тиском.
Вікторія Новосьолова, жителька м. Черкаси: «Каждое утро с площади «700-летия» на «Мытницу» я добираюсь быстрой ходьбой в переменку с бегом, окунулась – и на роботу!».
Спортивні вправи, корисне харчування та оптимізм по життю – це її рецепт здоров’я. Що судини в жінки чисті, а серце не кволе, підтвердили й лікарі.
