Ребрендинг міста «Че». Міські керманичі наголошують: Черкаси мають позбутися статусу міста хіміків й вже за кільканадцять років стати містом комфорту. Найперше вони планують дати раду прибережній смузі. Аби вона справді стала місцем відпочинку для всіх містян. Серед інших планів – будівництво канатної дороги у районі пірсу, реставрація історичних пам’яток архітектури, розвиток спортивного та подієвого туризму, розбудова логістичної інфраструктури. За опитуванням телеканалу «ВІККА», черкасці майбутнє рідного міста бачать швидше культурно-туристичним, аніж логістичним чи промисловим. Чи не примарна це ідея: перетворити місто хіміків на місто комфорту, туризму та відпочинку, – цікавилася Марина Лук’яненко. Далі – спеціальний репортаж.
Просторі вулиці, солом’яні будиночки й буяння зелені довкола. Такими були Черкаси зразка 18-го століття. У 1797 році вони стали повітовим містом Київської губернії. І вже за півтора десятка років отримали перший генплан, а разом з тим і напрям розвитку.
За словами журналіста-краєзнавця Бориса Юхна, за царської Росії туристичним було не стільки повітове місто Черкаси, скільки його околиця, іменована Соснівкою або Великим Бором. Цю місцевість, як рекреаційну та оздоровчу зону, активно почали освоювати наприкінці 19-го – на початку 20-го століття.
Борис Юхно, журналіст-краєзнавець: «Соснівка позиціонувалася як один із кращих курортів республіки. Щоправда, ні Карпати, ні Крим тоді територіально до складу України не входили. Великий Бір у той час був поділений на лінії. У тих, що прилягали до Дніпра, містилися будинки відпочинку та дачі. На ділянках, далеких від берега, розміщувалися санаторії та пансіонати для хворих на сухоти. Вражаючий лікувальний та оздоровчий ефект перетворив Соснівку на всесоюзну оздоровницю».
За радянських часів у Черкасах активно почали розбудовувати транспортну та логістичну інфраструктуру.
Зростання економіки в комплексі із прокладанням залізно-дорожніх шляхів та будівництвом річпорту послугувало головним аргументом у проголошенні Черкас адмінцентром наймолодшої області держави. Це сталося 1954-го.
У 80-ті роки Черкаси увійшли вже повноправним містом хіміків. Де на першому місці – промисловість, а на другому – забезпечення житлом трударів. Тоді ж затвердили новий генплан і нову концепцію розвитку.
Яким Черкасам бути вже у 21-му столітті, вирішували довгих три роки. Саме стільки «Діпромісто» розробляло черговий генплан. Новій стратегії розвитку вже дали добро депутати міськради. За нею, у найближчі «надцять» років місто хіміків має стати містом комфорту.
У Черкасах майбутнього має поменшати промислових зон. Бо потреби, як такої, більше немає. А щоб містянам усе-таки було, де працювати, південний схід Черкас владці хочуть віддати під логістичні центри.
А ось, щоб відродити курортну славу Черкас, переконаний краєзнавець Сергій Ганницький, потрібно надійно оберігати те, що дісталося місту у спадок від минулого.
Сергій Ганницький, завідувач відділу історію краю 14 ст. – поч. 20 ст. Черкаського краєзнавчого музею: «Дуже прикро, але політика винищення архітектурного спадку триває й донині. Сучасні добудови перетворюють черкаські пам’ятки архітектури на… «квазімодо». Так бездумно псувати, спотворювати пам’ять минулих століть – злочин! Будь-яке втручання в архітектурно-будівельне обличчя міста має бути ретельно продуманим та виправданим. Тоді нам буде не тільки про що розказати туристам, а й що показати».
Для ознайомлення із історичними або ж просто цікавими місцями Черкас, місцеві турфірми та туроператори вже розробили кілька туристичних маршрутів.
Олеся Осташевська, менеджер туроператора: «Ми проводимо цікаві пішохідні та автобусні екскурсії містом. Черкаси мають великий потенціал. Важливо, щоб були правильні орієнтири та комплексний підхід до розвитку туризму. Зацікавлені сторони, а це: влада, бізнесмени, ресторатори, турфірми та туроператори, – мають працювати разом на спільний результат».
Експерти наголошують: лише правильні орієнтири та комплексний підхід до розвитку Черкас дадуть бажаний результат.
Містяни ж кажуть: думати про майбутнє – то добре, та краще б владці спершу подбали про комфортне теперішнє.
