Гостинна Черкащина. Більше 12 тисяч людей зі східних регіонів та Криму знайшли тимчасовий прихисток в області. Місцеві волонтери допомагають їм і облаштуватися, й адаптуватися. У Центрі гостинності кажуть, допомогли уже з чотирьом тисячам переселенців. На гостині у волонтерів разом із обласними та столичними владцями побувала й Ірина Головка.
Переселенка Юлія родом із Донеччини. У Черкасах обживається з жовтня. Каже, переїхала не сама, а з 5-річним сином. Нові речі йому підшукує у Центрі гостинності. Бо узяти усе необхідне не встигли
Юлія, переселенка: "Приходила сюда осенью, мы как приехали, кое-какие вещи ребенку. Пока обувь нужна, но пока ничего не подобрала. Вещи взяла летние. Еще придем. 04:08 + 04:20 Может быть нам мало какие вещи нужны. Есть люди, которым любые вещи нужны. Это конечно очень полезно".
А от луганчанка Галина з усією родиною переїхала до Черкас улітку. Каже, за цей час із переселенки перекваліфікувалася у волонтерки.
Галина, волонтер: "Не важко було адаптуватися до людей, важко було залишити свій дім позаду. І тим паче, коли ти розумієш, що уже не повернешся. Ну, навіть якщо повернешся, то не туди, звідки ти приїхав. Бо там зруйнована інфраструктура, зруйновані лікарні. Місто уже не те".
Галина разом із іншими волонтерами підтримує переселенців ще й морально. Таким, як вона, говорить, конче бракує спілкування. У перші місяці у Черкасах, пригадує жінка, вишукувала очима знайомих.
Тетяна Скляренко, координатор Центру гостинності: "Ми уже почали працювати по відновлення взагалі історії і надання навчання для наших переселенців. Створили жіночий клуб і створили навчання англійської мови для дорослих та дітей".
Гуманітарку для переселенців, розповідають волонтери, приносять не лише черкащани. Не мало із цим допомагають активісти з-за кордону. Та й цього почасти не вистачає. Бо щодня допомоги потребують майже триста вимушених мігрантів.
Віктор, координатор волонтерів: "Люди приходят и получают помощь по трем видам: экстренная – только люди приехали, волонтеры собирают все, что им необходимо, тоесть полотенца, футболки, тапочки; регулярную – люди приходят в любой день, кроме выходного, и берут все, что им необходимо. И есть помощь адресная, когда в быту чего-то не хватает".
Найбільше бракує, говорять волонтери, посуду та постільної білизни. Тому усіх небайдужих просять допомогти тим, хто вимушено полишив домівку.