Війна і майже сім місяців поневірянь. Така доля спіткала молоду родину з Луганська. Прихисток знайшли на Черкащині. Тут 29-річний хірург Роман одразу став до роботи. Спеціаліста вже високо оцінили в обласному онкодиспансері. Як живеться родині переселенців у Черкасах – далі в сюжеті.
Восьма ранку. Хірург відділення онкоурології Роман уже обходить пацієнтів. До кожного, каже, шукає власний підхід.
П’ять років медбратом і скільки ж хірургом у луганському обласному онкодиспансері. Війна змусила Романа змінити місце прописки. Тут продовжив своє покликання. Досвідченого хірурга одразу поставили за операційний стіл. Працює Роман майже без вихідних. Із Романом, каже завідувач відділення, їм дуже пощастило. Хірург-переселенець має досвід складних операцій.
Володимир Карлов, завідувач обласного центру онкоурології Черкаського обласного онкодиспансеру: "При помощи лапароскопической техники удалена была правая почка. Для Черкасс это новая технология, мы этого ещё не делали. Теперь есть молодой энергичный доктор. Не было бы счастья, да несчастье помогло. Будем надеяться, что потихоньку будем это осваивать"
На робочому столі ноутбука Романа – сімейні фото. Родині довелося пережити війну, переїзди. Зараз дякують долі, що привела їх сюди – у Черкаси.
Роман Морару–Бурлеску, хірург: "Наверное, даже если бы Украина вернулась туда в Луганск, уже обратно не поехали бы. Я не скажу, что нас сильно там ущемляли, ужасно плохо было… Но это наш такой выбор".
Дружина Романа – також лікар. Дитячий. Доки сидить із малюком, шукає роботу. Бо ж родина твердо вирішила зостатися в Черкасах.