Загиблих на війні усе частіше не визнають учасниками АТО. На Черкащині відомо вже про три таких випадки. Родини бійців вимушені поневірятися по владних кабінетах у пошуках правди, аби відстояти честь своїх синів. Сюжет Юлії Доброскок.
Півроку тому ця родина втратила найдорожче у житті – сина. Він загинув у Волновасі від кульового поранення. На війну смілянин Олег Швець пішов добровольцем у складі 14 батальйону тероборони м. Черкаси. Та тепер для своєї дитини батьки буквально виборюють статус учасника АТО. Бо хлопець, за результатами внутрішнього розслідування, помер не на війні, а внаслідок самогубства. Батьки називають це нісенітницею. До того ж їм не втямки, чому висновок військових, а не експерта став вироком для їхнього сина.
Микола Швець, батько загиблого бійця: "Висновок без судової експертизи недійсний. На якій основі вони його зробили? Чому вони це зробили?"
Не вірить жодним висновкам і мама Олега. Каже, він не міг так вчинити. Вдома на нього чекав 9-ти річний син. До того ж, жінка буквально за десять хвили до його, нібито, самогубства розмовляла із сином телефоном.
Людмила Швець, мати загиблого бійця: "Він мені ще передзвонив. Ми поговорили з ним. Поговорили дуже гарно".
Батьки Олега Швеця військові на пенсії. Кажуть, зроблять усе аби їхнього сина не зганьбило беззаконня.
Микола Швець, батько загиблого бійця: "Це діло честі. Ми хочемо дізнатись правду, як усе було. Будемо йти до кінця".
Статус бійця АТО для свого сина намагається вибороти й пані Любові з Піщаного. Розповідає6 хлопець був бійцем спеціального батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Київщина". На службу попросився добровольцем. Офіційно Руслан Шеремет з позивним "Світлячок" загинув не на війні, а через нещасний випадок. Руслан був надзвичайно сміливим, каже його мама. І загинув, аби врятувати своїх товаришів по службі.
Любов Шеремета, мати загиблого бійця: "Проїжджала машина. Через 17 хвилин вибух. Він прикрив собою гранату. Він її побачив і прикрив собою, щоб інші хлопці не постраждали".
Шукають правди й батьки загиблого уманчанина Володимира Рижака. Той, згідно з офіційним повідомленням (за підписом самого ж командира батальйону), був застрелений снайпером-терористом. Проте хлопця не визнають учасником бойових дій. Він, мовляв, загинув через нещасний випадок.
Такі факти, говорить голова облради Валентина Коваленко, виринають що далі, то частіше. Чула про такі від колег із інших областей. Батькам же загиблих бійців чиновниця обіцяє допомогти. Запити до всіх профільних інстанцій, говорить, почала писати, аби з’ясувати справжні обставини загибелі хлопців.
Валентина Коваленко, голова Черкаської облради: "Складається таке враження, що держава хоче зберегти бюджет. Родинам загиблим треба виплатити 611 тисяч гривень. ці гроші треба шукати і платити… Не хочеться, звичайно, у це вірити".
Якщо є хоча б найменші сумніви в обставинах загибелі бійців, у військкоматі радять не мовчати.
Євген Курбет, військовий комісар Черкаського обласного військового комісаріату(телефоном): "Треба дивитись по кожному випадку. Там, де є порушення проводиться розслідування і приймаються зовсім інші рішення. Там, де все іде відповідно до плану, до порядку визначеного – там своя процедура. Вона затверджена постановою Кабінету міністрів. Щоб прискорити це питання, кількість комісій збільшена. Якщо раніше питання розглядала одна комісія, то тепер розглядають ще й комісії кожного оперативного командування".
