Перший капремонт за 10 останніх років. Хранителі спадщини Василя Симоненка презентували оновлену музейну кімнату. Ту, в якій поет працював журналістом тодішньої газети "Черкаська правда". Оцінила музейне оновлення наша Яна Федоровська.
Починає екскурсію куратор експозиції пані Тетяна з коридору. Він веде до робочого кабінету письменника. Говорить, це перше, що облаштували у оновленому музеї. А вже потім заводить до маленької кімнати, в якій кількадесят років тому працював Симоненко.
Тетяна Кайдалова, заступник директора Черкаського обласного краєзнавчого музею: "Є тут речі, які безпосередньо він користувався, а є речі цього періоду. Письмове приладдя, телефон, друкарська машинка – це саме Василя Симоненка".
На столі, серед рукописів письменника, Тетяна демонструє справжню "перлину" колекції – його улюблену книгу.
Ремонту, говорить, тут не бачили років з десять. Тому оновлена експозиція вже збирає перших відвідувачів. Завітав і письменник Василь Пахаренко. Каже, побачене його неабияк вразило.
Василь Пахаренко, письменник: "Я був тут кілька років тому і я не пізнав цю кімнату, цей коридор і ці сходи. Бюст Симоненка, який досить оригінальний і художньо-досконало зроблений. І тим паче, дуже важливо, що це автентичне все. В цьому кабінеті Симоненко працював, за цим столом і таке інше".
А от Володимир Поліщук, хоч і задоволений результатом, та переконує, музей ще треба доопрацьовувати. Кілька свіжих ідей на замітці він уже має.
Володимир Поліщук, голова конкурсної комісії обласної премії ім. В. Симоненка: "Була висловлена ідея, щоб у цьому приміщенні, цей Симоненківський музей став складовою ширшої експозиції, зокрема про історію журналістики Черкащини".
Тетяна Кайдалова, заступник директора Черкаського обласного краєзнавчого музею: "Ми бачимо фотографію, на якій зображені всі члени редколегії, взагалі працівники цієї прекрасної, молодіжної газети. Серед них і Василь Симоненко, ви бачите у верхньому ряду, зліва направо Василь Симоненко".
У сусідніх від музею кабінетах трудяться колеги-послідовники Василя Симоненка із "Черкаського краю". Щоправда за його бутності видання носило назву "Черкаська правда". Але й сьогодні газетярі говорять: Симоненко – невід’ємна частина їхньої редакції.
Ганна Шквар, журналіст газети "Черкаський край": "Наша газета – вона виховала його і він розквіт тут як поет, зміг втілити свої мрії тут в творчості".
Відвідати музей пам’яті письменника може кожен. І тепер, кажуть там, людям не соромно відкривати двері.