Черкаські топоніми по-тюркськи. Жителі обласного центру послуговуються назвами місць і районів, які півтисячі років тому у вжиток запровадили кочові племена. Серед них – і кримські татари. За однією із версій, саме вони дали назву одному із найстаріших мікрорайонів Черкас – Казбету. Цього року виповнюється 500 років із часу однієї з найгучніших перемог Черкас над кримчаками. Але не лише війна, кажуть історики, пов’язувала місцеве населення із ханським військом. Про вплив татарської культури на наш обласний центр – у сюжеті із циклу «Таємниці рідного міста».
Війна – війною, а досвід – досвідом. Черкасці переймали у кримчаків господарські, культурні та військові традиції, каже історик Костянтин Івангородський. Уже минуло півтисячі років, як нога кримських татар не ступала на черкаські землі. Але й досі містяни послуговуються запровадженими ханським військом топонімами.
Костянтин Івангородський, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та етнології ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Деякі назви свідчать про тісні контакти, які місто мало з представниками кочових культур. Зокрема, назва мікрорайону Казбет. Однозначно це слово тюркського походження».
У книжках звикли змальовувати лише жорстокі вторгнення кримчаків, каже історик. Однак наші пращури пережили взаємне проникнення культур, традицій і навіть своєрідну дружбу з представниками кочового племені. Це стосується не лише обласного центру, а й Черкащини загалом. Зокрема, батьківщини Богдана Хмельницького та колишньої столиці України – Чигирина.
Костянтин Івангородський, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та етнології ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Боплан у своєму описі 17 століття згадував під Чигирином про мечеть. Він чітко описав, що бачив там рештки мусульманської мечеті».
Черкаси були своєрідним форпостом, яке так і не змогли підкорити кримські татари. Цього року виповнюється 500 років із часу однієї з найгучніших перемог Черкас над кримчаками. Це битва під командуванням князя Острозького. Та не лише вона завжди на слуху в істориків.
Костянтин Івангородський, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та етнології ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Мабуть, найхарактернішим епізодом була 30-денна облога Черкас у 1532 році військами Саадет-Гірея. Але татари не змогли взяти місто. Воно вистояло. І надалі татари вже уникали цих козацьких фортець – Черкас, Канева, Корсуня. Оскільки вони вимагали великих бойових втрат».
Упродовж років черкасців і татар поєднував обмін у культурній, військовій сфері. А також – торгівлі. Тому тема «Татари та Черкаси» для дослідників залишається невичерпною.