Прокльони, погрози та накладання анафеми. Так для черкаського чиновника закінчилася сьогодні перевірка церковного кафе. Воно напередодні запрацювало у Михайло-Архангельському соборі. Інспектуванню там не зраділи. Митрополит Софроній повірку зустрів із палицею. Подробиці скандальної ревізії розповість Ірина Малюкова.
Отак радо зустрічають відвідувачів у церковному кафе. Опісля вітань – одразу до фінансового аспекту.
Світлана, продавчиня: "Скільки ви зможете нам пожертвувати за каву? – А скільки коштує у вас кава? – Ну, якщо можете ми пропонуємо 10 гривень. Якщо не зможете, ми вас пригостимо безкоштовно."
За сплату інспектор просить чек. Та марно.
Олександр Давиденко, начальник управління інспектування ЧМР: "А чеки ви якісь даєте? – Ні. – А чому? Я вам даю гроші, то я маю отримати чек. – Ну немає в нас касового апарату. Це пожертва в храм. На розвиток храму. Кафе працює від храму для прихожан, які відвідують храм."
Та книги пожертв у кафе також не мають. Дізнавшись, що тут ревізія, на підмогу продавчині виходить і сам митрополит. Обурений перевіркою.
Софроній, митрополит Черкаський і Канівський: "Ану вон всі, шоб не бачив. Вон до єдиного. Я вас нап’ю кави. Он через дорогу продають горілку, пиво й цигарки. А поруч клас. Чому ви там не буваєте?"
Між церковником та чиновником зав’язується суперечка.
Софроній, митрополит Черкаський і Канівський: "Ви здійснюєте комерційну діяльність. – Ні. – Ну з мене ось взяли гроші за каву. – А це щоб отих маленьких діток і стареньких бабусь можна було напоїти безкоштовно."
І без того неконструктивний діалог закінчується прокльонами.
Софроній, митрополит Черкаський і Канівський: "Я тебе навчу. Я тебе придаю анафемі. Іди звідси, поки я тебе цією палкою не відлупив, а я дам."
Не радий митрополит і присутності журналістів.
Софроній, митрополит Черкаський і Канівський: "А ви, хлопці, забирайтеся зі своїми фотоапаратами. Забирайтеся, я сказав."
Наостанок інспектор вручає припис. У ньому – усі зауваження та поради, як узаконити діяльність кав’ярні.
Софроній, митрополит Черкаський і Канівський: "Я начальник кафе. – Ну тоді я вам вручаю припис. І хотів би, щоб ви його виконали. Як вас записати? – Ніяк мене не пиши. Що ти хочеш мені вручити? Я виясню, чим ти займаєшся. І тобі останній тут буде день."
Проклявши чиновника й облаявши журналістів, Софроній повертається в храм. Обстоювати кав’ярню береться продавчиня.
Світлана, продавчиня: "Оце все безкоштовно. Це все з храму. І, якби ви, пане Сашко, зараз сказали, що Вам нічим заплатити за цю каву, я б Вам її відпустила."
На таку діяльність, пояснює Давиденко, повинні бути відповідні сертифікати та договори. Припис намагається вручити вже продавчині. Також марно.
Олександр Давиденко, начальник управління інспектування ЧМР: "Ми даємо вам тиждень. – Який тиждень? Я у вас нічого брати не буду. Ви кому пропонуєте? Я пересічна громадянка, яка офіційно не працевлаштована. – Ви ж говорили, що тут працюєте… – Во славу Божию."
Із церковниками Давиденко не прощається. Обіцяє повернутися, коли сплине термін, вказаний у приписі. Якщо церковники не виправлять огріхи, втраплять на штраф.
