Вони знають справжню ціну життя. Сьогодні світ відзначає День онкохворої дитини. Його ще на початку двохтисячних започаткували самі батьки, аби привернути увагу спільноти до страшної недуги. На Черкащині її мають майже три сотні дітей. Лікарі кажуть: більшість онкозахворювань можна вилікувати. Головне – вчасно виявити. А ще – за жодних умов не здаватися й вірити в одужання. Про маленьких борців розкаже Вікторія Курченко.
Гроші, хімія та донор. Це три звичних слова в Центрі дитячої онкології та гематології. Зараз тут борються за життя майже три десятки маленьких черкащан. Тьомі всього 1,5 року. Та він уже пройшов не одне пекельне коло.
Тетяна Сеідова, мама тяжкохворого хлопчика: «Педіатр казав, що все нормально, що хороший хлопчик. Оглядали тільки як… прийде, послухала, поміряла і все».
Услід за педіатром ні травматолог, ні хірург, ні невропатолог не побачили причини, чого в Артемка ні з того, ні з сього почала набрякати ручка. За довгими й безрезультатними ходіннями по лікарських кабінетах втрачений дорогоцінний час. Зараз в Артемка – нейробластома 4 стадії. Пізнє діагностування – це типовий випадок, говорять онкологи. І через нього шанси на одужання зменшуються в рази.
Ірина Іванова, завідувачка Центру дитячої онкології та гематології: «Обычно ребеночек поступает тогда, когда у него увеличивается несоизмеримо живот, когда появляется температура, то есть признаки интоксикации этой опухоли. А первые признаки заболевания, кода ребенок плохо кушает, становится вялым, когда появляется температура не большая, но постоянная, – эти симптомы родители не замечают».
Пильнувати будь-які зміни у самопочутті дитини мають і батьки, і медики. Почасти вони проводять огляди для «галочки», наголошує пані Ірина. А що більш запущена хвороба – то складніше її побороти.
Валентина Шевченко, мама тяжкохворої дівчинки: «Лечение тяжелое в финансовом плане, очень дорогостоящие препараты. Часть лекарств обеспечивает больница, а часть покупаем мы».
За два місяці, відколи Лєрочка в Центрі, батьки кажуть: витратили вже зо 25 тисяч гривень. За коштовністю лікування раку може зрівнятися хіба що з ендопротезуванням. Щоби безкоштовно рятувати діток, у рік такий Центр потребує майже двох із половиною мільйонів гривень.
Ірина Іванова, завідувачка Центру дитячої онкології та гематології: «Наша квота, которую нам выделяет министерство на закупку медикаментов, составляет 800 с небольшим тыс. грн. А это значит, что на эту сумму приходится брать только самое необходимое».
Через це в родин, яких спіткало лихо, вся надія лише на благодійників. Таких зараз чекає 14-річна Валя. Усього за місяць її батькам треба зібрати 170 тисяч доларів на трансплантацію кісткового мозку.
Тетяна Катан, мама тяжкохворої дівчинки: «Для кожних батьків, для матері – це найстрашніше, коли захворіла її дитина. Тим паче, такий діагноз».
Ще 20 років тому рак у дітей був вироком. Зараз більшість онкозахворювань, наголошують хіміотерапевти, можна вилікувати. Головне – вірити у своє одужання і нізащо не складати руки. У цьому на власному досвіді переконалася Марина. Вона виграла двобій із «онко», ще коли була восьмирічним дівчам.
Марина Задорожня, колишня пацієнтка Центру дитячої онкології та гематології: «Тепер я доросла і вже розумію, чим я хворіла і чим це могло закінчитися. Зараз я кожен день прокидаюся та радію тому, що я прокинулася, що мене вилікували, що я живу, що в мене є дитина».
