Гроші іноземців – в українську землю. У селі Легедзине на Тальнівщині триває трипільська археологічна експедиція. Проект фінансує французький бізнесмен. За 9 років меценатства він вклав у вітчизняну науку майже чверть мільйона доларів. Сьогодні археологи дісталися до даху трипільської хати. Залишки житла, якому більше п’яти тисяч років, бачили і кореспонденти ВІККА-НОВИН.
Бертран Кост щороку приїжджає на Черкащину. Французький бізнесмен цікавиться перебігом експедиції, спілкується з селянами та власноруч шукає трипільські обереги. Розкопки поблизу Легедзиного розпочали у 1981 році, та від 90-х про трипільську спадщину забули. Відтоді копати на місці найбільшого у світі поселення трипільців узялися за іноземні кошти.
Бертран Кост, меценат: «Ми можемо підтримувати Інститут археології, а у нього багато цікавої наукової інформації, і, фінансуючи цей проект, ми певні, що ця інформація нікуди не зникне».
Під палючим сонцем археологи-початківці досліджують залишки хати пращурів у селищі Тальянки. Вони в захваті від процесу – роблять те, про що раніше читали в книжках.
Олександр Кириленко, студент Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка: «Це найкраща у світі робота, адже це наукова робота, разом із тим ще й творча».
Нині археологічні експедиції – рідкість, тим паче такі унікальні, тож практика для студентів має велике значення.
Олексій Корвін-Піотровський, кандидат історичних наук, керівник проекту: «Скажімо, у 80-х роках одночасно функціонували кілька експедицій (5-6), які досліджували трипільську культуру. Зараз лише одна, наша, бо ми знайшли фінансування».
Сьогодні увага учасників експедиції прикута до даху двоповерхової будівлі. Перший поверх трипільці використовували під господарські приміщення, на другому жили.
Ірина Гришко, кореспондент: «У Тальянках розкопали 44 хати. Як і інші житла поселенців, вони розташовані на сільськогосподарській землі. З полів збирають врожай, утім нищать культурний шар, який розташований на глибині вже 40 см. Тож найбільше прагнення науковців – зберегти ці землі і надати їм статусу історико-культурних, аби нащадкам було що шукати».
Утім, більше двох тисяч гектарів угідь чиновники віддавати історії не поспішають. Саме стільки землі під трипільськими таємницями у трьох районах області.
Владислав Чабанюк, директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура»: «Уявляєте, скільки землі треба перекопати, а ми лише 2-3 хати, одного року 4 змогли розкопати, це зовсім небагато».
Лише в Тальянках площа поселення трипільців – 450 гектарів. Директор музею трипільської культури Владислав Чабанюк показує план забудови. Довжина поселення сягала трьох кілометрів, а ширина півтора.
Археолог говорить: за 5-10 років трипільські поселення можуть втратити історичну цінність, якщо на цій території господарюватимуть аграрії.
