Скандал довкола Шполянського заводу запчастин. Там нібито й досі виробляють комплектувальні для російських зенітно-ракетних установок "Бук". Водночас міністр закордонних справ ще на тому тижні запевняв: Україна не постачає до Росії товари, які можуть нас убити. Усі подробиці – в наших кореспондентів.
Назву цієї ракетної установки тепер знають у всьому світі. Саме із такого ЗРК "Бук" збитий малазійський "Боїнг". Саме цією технікою терористи постійно погрожують збивати й наших льотчиків. А комплектувальні для російських "Буків" виробляють у самому центрі України, твердить ось цей чоловік.
Михайло Шандрук, колишній директор Шполянського заводу запчастин: "Це трансмісія, будемо говорити із запасними частинами, які випускаються на Шполянському заводі запасних частин для військової техніки, так званої "Бук". Це виготовляється і до сьогодні".
Колишній директор Шполянського заводу запчастин Михайло Шандрук показує фото, зроблені на Митищенському "Метровагонмаші", де і випускають ці ЗРК. Його звільнили три роки тому, коли почав цікавитися, чому українське підприємство працює на оборону чужої держави. Чоловік розповідає: військовими замовленнями в них займалася інша особа. Сторонніх туди не підпускали навіть на гарматний вистріл – надто відповідальне завдання для Москви.
Михайло Шандрук, колишній директор Шполянського заводу запчастин: "Фактично контролює цей завод Росія. Російська Федерація не має і не може виготовити ці запасні частини десь в іншому місці. Знаю, що виготовляють їх за запасом, щоби на майбутнє вистачило, щоб усякі каверзи наші пройти. Яким чином перевозиться і передається – я не знаю".
Шполянський завод відкрили у 1967 році, як філію "Метровагонмашу", що в Митищах Московської області. Так усе лишилося і після розпаду Союзу. Тут виробляли комплектувальні до вагонів метро, а заодно і "воєнку" для Росії. Рішення на це видало вітчизняне міністерство промисловості. Чи справді українські робітники і зараз постачають армію країни-агресора – на самому заводі не коментують. Мовляв, директор у відпустці.
Працівник заводу: "Мы вообще на военку ничего не готовим. Да, мы изготавливаем гидравлику на непосредственно к силовому тягачу гусеничному, который поставляется непосредственно на Челябинский тракторный завод. Но предприятие российское".
Із власником заводу історія взагалі детективна. У Фонді держмайна запевняють, що підприємство належить Російській Федерації. Правда, офіційного підтвердження не надали.
А ось ці документи свідчать про протилежне. На кінець 2012 року Фонд держмайна не підтвердив право власності Росії на Шполянський завод. Про це ж, уже у квітня 14-го року, доповіло Головне управління контррозвідки СБУ. Розплутати цю складну історію, телефоном, допоміг нинішній директор заводу. Той, який у відпустці.
Андрій Москва, директор Шполянського заводу запчастин: "Есть два предприятия: есть украинское предприятие, где люди у нас находятся. Это украинское предприятие. А есть филиал российского "Метровагонмаша". Завод, который занимается изготовлением вагоном и рельсового транспорта. Собственник – Российская Федерация… Юрлицо – Российская Федерация".
Про те, що під носом працює російське підприємство, у Черкаській обладміністрації навіть не знали. Поки все не з’ясують, чиновники не поспішають коментувати. А завод працює й далі.
Водночас у РНБО заявляють: Черкащина не споряджає ворожу армію. Про це повідомив речник Радбезу Андрій Лисенко. За його словами, Шполянський завод справді виготовляє комплектувальні для "БУКів". Проте використовує їх лише українська армія.
Андрій Лисенко, речник РНБО: "Завод не розформовують. Він на місці. У нього є свої потужності. І тому все, що він виробляє, залишається на території України".