Щоб допомагати одне одному, як можеш. Саме такий аргумент шукала жителька села Степанки, виходячи заміж за такого ж інваліда Юрія з Харкова. Подружжя Ярошенків не ходить на роботу, не порається по господарству. Вони можуть пересуватися лише на візочках. Тим не менш, вони вже 4 роки щасливі у шлюбі. Їхнє життя наповнене загальнолюдськими радощами та проблемами, але воно інше. Про «інше» життя вони розповідали журналістам ВІККА-НОВИН.
Валя родом із Степанок. До її села харків’янин Юрій приїхав, знаючи напевне, що буде жити з цією дівчиною. До цього вони півтора місяця вивчали одне одного у кримському санаторії.
Живуть з батьками Валі, повністю залежать від їхньої підтримки. Але намагаються допомагати, як можуть. Валентина, випускниця Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, працює кореспондентом «Газети по-українськи». Для душі пише вірші.
Валя сіла у інвалідний візочок, коли виповнилося 12. Пригадує, як було боляче дивитися на ноги, які не рухаються, потім звикла. На подвір’ї – ще один візок. Валя говорить, що немає за що полагодити. На спільну допомогу від держави 1700 грн. прожити двом інвалідам нелегко, не вистачає навіть на ліки.
В її родині не мріють про заморські країни. Хочуть поїхати лише підлікуватися. Вони не вимагають більшого від держави, ніж те, що вона пообіцяла.
P.S. Більше дізнатися про людей з обмеженими можливості, також про те, чим живуть стапанківчани можна дізнатися у програмі «Село і люди» у п’ятницю о 20.05 та суботу о 21.10.
