Психолог, соціолог, помічник і товариш. Така багатогранна одна з найважчих професій у світі – соціальний працівник. У першу неділю листопада представники однієї з найгуманніших професій відзначають своє професійне свято. Вони працюють для пенсіонерів, малозабезпечених, одиноких. Призначають пільги, субсидії, допомоги, доглядають за старенькими, підтримують людей із вадами. За роботою соціальних працівників Черкащини спостерігала Ірина Гришко.
Вони – як добрі подруги. Галині Дмитрівні 87. Вона інвалід війни, учасник бойових дій. Попри свій поважний вік пенсіонерка не безпорадна, потроху обслуговує себе сама. Утім, допомога старенькій усе ж необхідна. Купити продукти чи ліки, прибрати, приготувати щось смачненьке допомагає соціальний працівник Галина Іванівна. Жінка вже 16 років працює у Черкаському районному територіальному центрі. Завдяки йому у 39 селах району старенькі не лишаються сам на сам з хворобами та проблемами.
Вже кілька років молода усміхнена жінка – бажаний гість в оселі бабусі. Кожен її візит для старенької – як свято. І радіють підопічні не стільки допомозі, стільки можливості поспілкуватися.
Ганна Богуцька, соціальний працівник, с. Леськи: «Вони всі хворі і жаліються на життя. Головне для них – увага».
У Ганни Іванівни Богуцької таких підопічних ще 12. Кожному з них вона віддає частинку свого серця. А ще прибирає присадибну ділянку, пере, готує. За допомогу усім підопічним отримує усього 800 гривень на місяць.
