Уже завтра черкасці святкуватимуть День народження рідного міста. Йому цьогоріч виповнюється 725 років. Щоправда, між дослідниками і донині точаться суперечки довкола віку Черкас. За однією з версій, заснували його ще в дотатарську добу. За іншою – в часи Київської Русі. Подібних припущень можна назбирати не один десяток. Так само багато місто має і символів. Але, виявляється, ще кілька десятиліть тому Черкаси впізнавали зовсім не за гербом або історичними будівлями. Вікторії Курченко вдалося відшукати призабутий нині символ.
Анна Іванівна, жителька м. Черкаси: «Мабуть, Пагорб Слави».
Вікторія, жителька м. Черкаси: «Полуниця останнім часом стає теж символом Черкас, бо проводять фестивалі».
Марина, жителька м. Черкаси: «Це, безумовно, черкаські дівчата – найкрасивіші дівчата в Україні».
У кожного черкасця символ рідного міста свій. Для краєзнавця Сергія Ганницького найголовніший – герб. Перший місто отримало ще в 1791 році. Відтоді він кілька разів змінювався. Та із герба в герб кочував образ коня.
Сергій Ганницький, завідувач відділу історії краю IV – поч. ХХ ст. Черкаського краєзнавчого музею: «Кінь – це символ волі. Козак або воїн, одягнутий у польський мундир, як це було на попередніх гербах, це якраз виявляється в порубіжному статусі міста, необхідності охороняти свої землі».
Видавцеві Олександрові Третякову герб як символ не до душі. Каже, щоб його зрозуміти, треба довго копатися в історії.
Олександр Третяков, директор видавництва «Брама-Україна»: «Я Черкаси не уявляю без річки Дніпро. Місто стоїть на Дніпрі, вся історія пов’язана з річкою. Птах чайка, який над цією водною поверхнею весь час існує, живе, це його стихія. Це вільний птах. Він доповнює цей образ Дніпра, а іноді виходить на перший план».
Ось цей символ на вітальній листівці. Видавець говорить: щиро порадів, коли побачив такий логотип. А належить він громадській організації «Рідне місто Черкаси». Її голова згадує: при виборі зображення довго не роздумував.
Сергій Отрешко, голова ГО «Рідне місто Черкаси»: «Перший символ Черкас, який я пам’ятаю з дитинства, це стилізоване зображення чайки над стилізованими хвилями нашого водосховища. Вперше я ці знаки побачив на дверцятах вантажівок».
Чому вони там були – точно знає Тетяна Кайдалова.
Тетяна Кайдалова, заступник директора Черкаського краєзнавчого музею: «У 70-90 ті роки минулого століття в Черкаській області були запроваджені дуже цікаві символи кожного району. Символ Городищенського району – яблуко. Тому що там діяла одна із найбільших станцій ім. П. Симиренка».
У Маньківки за символ був куманець, Кам’янки – ліра, а Лисянки – колосок. Усе це ідея тодішнього керівництва області. Так легко було відрізнити, яка автівка з якого району. Для Черкас тоді обрали чайку. Бо місто над Дніпром.