Школярі восьмої та тридцятої черкаських шкіл озброїлися рукавичками й пакетами. Й у ліс – на толоку. Аби у до травневих свят прибрати найулюбленіші місця відпочивальників. Ще й так, кажуть, долучаються до всеукраїнського суботника. Про класну толоку розкаже Ірина Головка.
Ось це – лісова знахідка Дениса. Чому вона тут, хлопець пояснює просто:
Денис, школяр: "Бо люди багато смітять у лісі. Ну не знаю. Можливо, викидувать на смітник їх беруть лінощі, а ліс ближче, і тут хтось живе, то й викидує".
Восьмикласниця Анжеліка нишпорить на галявині, де побували відпочивальники. "Трофеї" у сміттєвому пакеті має традиційні.
Анжеліка, школярка: "Багато сміття. Особливо пюрешки, усілякі стаканчики, цукерки й таке інше".
Непотріб, зізнається Ліля, прибирати не дуже й приємно. Сама ж переконує: не смітить.
Лілія, школярка: "Бувало випадково, але ні. Так, щоб йти і відразу самій викидувать, то ні. Я стараюся викидувать в урну".
Прибирають ліс, говорять лісничі, часто. Бо відпочивальники не надто совісні. Й залишають після себе сміттєві звалища. А прослідкувати за кожним охоронці лісу нині не можуть. Тож раді будь-якій підмозі.
Станіслав Левицький, помічник лісничого Дахнівського лісництва: "Якщо дитина прибере, то уже сама вона не буде смітити. Вона прибирає, відчуває, нібито, образу, на тих, хто засмітив цей ліс. І тому будуть більш відповідально поводити себе у лісі і розповідатимуть про це своїм друзям, знайомим, а у майбутньому своїм дітям".
Несовісних черкащан школярі на толоці не зустріли. Та, хто смітить у лісі, діти знають.
Ярина, школярка: "Люди, які не розуміють, що вони шкодять природі, то вони й його викидають".
Такі лісові толоки – і урок природознавства, і урок виховання, переконують вчителі.
