додому Новини на ВІККА ВіККА-новини Пасажирський ретро-транспорт з’явився на Черкащині

Пасажирський ретро-транспорт з’явився на Черкащині

0

Назад у минуле. Пасажирський ретро-транспорт з’явився на Черкащині. Тут знову на ходу понад півстолітній паровоз. Більшість його «колег» уже давно пішла на брухт або ж стала пам’ятниками. Цього від розорення врятували ентузіасти. Вони викупили паротяг у попереднього власника. На той час локомотив уже не міг і з місця рушити. Та після ретельного ремонту знову запрацював, як годинник. Раритет на пару бачила Вікторія Курченко.

Востаннє паровоз на станцію Цвіткове, що на Городищині, прибував у дев’яностих. Цей – пасажирський. В Україні таких локомотивів у русі – більш немає. Вони або на постаментах, або вже давно пішли на цвяхи. Паротяг-раритет – росіянин. Йому – аж 62 роки.
Олександр Гопкало, голова Асоціації збереження історії залізниць України: «Він спочатку від побудови потрапив на колишню Сталінську залізницю. Це попередня назва Придніпровської залізниці. А це одна із 6 залізниць України. Він направлений для роботи був у депо Мелітополя».
Потому перших сталевих коней почали відтісняти економніші – тепло- та електровози. Цей паротяг опинився на базі запасу Придніпровської залізниці. Після розпаду Радянського Союзу переходив із одних приватних рук в інші. Три роки тому пасажирський паровоз викупила Асоціація збереження історії залізниць України. Володимир Бердніков – її член. Він 13 років пропрацював залізничником. Тепер – бізнесмен.

Володимир Бердніков, член Асоціації збереження історії залізниць України: «Ще на дитячій залізниці в далекі 80-ті роки там паровоз був і зараз є. Тоді піонерам дозволяли на ньому їздити, а зараз тільки дорослим. І от тоді якось у мене виникла цікавість до цього».
Тоді ж чоловік і підгледів, як усе працює. Більше – прочитав у книжках. Щоб зрушив із місця, паровозу замінили ходову та полагодили котел. Реанімували його із півсотні ентузіастів. Це теперішні й колишні залізничники та самоучки.
Ігор Мельник, машиніст паровоза: «Насипаємо побільше, кидаємо подалі. А поки летить – можна відпочити».
Це – серце паровоза. Для поїздки йому треба 17 тонн вугілля та 27 кубів води. Як перше неякісне, як от зараз, то в хід іде деревина та відпрацьоване масло.
Антон Максим’як, слюсар-ходовик: «Нам треба тиск підняти до 10, щоб паровоз рушив. Потім ми можемо вільно маневрувати. Так само паровоз можна ставити під депо, опалювати його паром».
Уже на початку листопада паровоз попрямує до Львова. Там саме святкуватимуть 150-річчя прибуття першого потягу в Україну. Що з ним робити далі – власники роздумують. Хочуть у Цвітковому збудувати музей локомотивів на ходу. Тоді це буде його перший експонат. Та ще три не за горами. Тепер ентузіасти беруться реставрувати вантажні паровози.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Exit mobile version