додому Новини на ВІККА ВіККА-новини Ніхто не забутий, ніщо не забуте

Ніхто не забутий, ніщо не забуте

0

Ніхто не забутий, ніщо не забуте. У Чигиринському районі з’явився ще один сад пам’яті. Школярі та студенти висадили горіховий гай на знак пам’яті про жителів хутору Вдовичине, які загинули 19 жовтня 1943 року. Того дня карателі нищили на своєму шляху все: палили двори, розстрілювали та катували селян. Вдовичанська трагедія забрала більше тисячі життів і залишила по собі гіркі спогади очевидців. Сьогодні їх одиниці, а хутір, який раніше налічував 200 дворів, вимирає. У селі, що зникає, побувала Ірина Гришко.

Сьогодні хутір – неначе після війни: зруйновані дворища, хати-пустки, загублені у лісі, на подвір’ях – братські могили. До трагедії на хуторі проживало майже півтори тисячі людей. 19 жовтня 1943 1070 з них розстріляли фашисти. Загарбники напали раптово. За однією з версій: розстріл влаштували через допомогу місцевих жителів партизанам, які переховувалися у лісі. Інша припускає, що причиною трагедії стало звіряче вбивство одного з окупантів, яке скоїли партизани. Ксенія Безсінна – серед тих, кому вдалося втекти від смерті.
Ксенія Безсінна, очевидець, жителька хутора: «Було страшно, ми ніколи цього дня не забудемо».
Жінці тоді було вісім років. Німецький терор – найяскравіший спогад з її дитинства.
Ксенія Безсінна, очевидець, жителька хутора: «Тільки вийшла, а німці у двір, вона каже: «Братіки, пощадіть». А вони її застрелили, а тоді ще сніп на неї поклали і підпалили».

Розправа над односельчанкою закарбувалася в пам’яті бабусі, утім про найжорстокіше катування нагадує обеліск, встановлений на місці криниці. У крижану воду на глибину 40 метрів фашисти вкинули 26 людей разом з вибухівкою.
Ілона, учениця Медведівської ЗОШ № 2: «Саме на цьому місці загинуло багато людей, фашисти не пожаліли навіть діток, яким і три рочки не виповнилося».
На знак пам’яті про жертв трагедії школярі та студенти заклали сад пам’яті. 150 горіхових саджанців нагадуватимуть нащадкам про історію, яка не повинна повторитися.
Назар Лавріненко, організатор акції: «Діти – це наше майбуття, саме вони через 20-30 років приїдуть до свого дерева і пригадають Вдовичинську трагедію».
У сусідньому селі Іванівка для дослідження Вдовичанської трагедії створений пошуковий загін. Цього року на основі зібраної ним інформації планують видати книгу. Крім того, земляки хочуть скласти карту братських могил та влітку організувати експедицію для збирання додаткового матеріалу. Щоправда, тих, хто знає про події 1943, нині лишилося небагато. Хутір вимирає.
Юрій Пустовий, голова села Іванівка Чигиринського району: «Основна маса людей виїхала, і хутір, як і більшість сіл, тепер занепадає. Патріоти залишилися – 22 особи, але й ті хочуть виїжджати до дітей».

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Exit mobile version