Артемовський виходить із тіні. 200-ий день народження призабутого українця, автора першої української опери відзначили театральною постановкою. Черкаський драмтеатр – одне з небагатьох місць в Україні, де вшанували пам’ять видатного черкаського композитора. Бо проект постанови, який передбачав святкування ювілею Семена Гулака-Артемовського на загальнонаціональному рівні, Верховна Рада так і не ухвалила. Тому черкаські актори вдалися до радикальних заходів. Вони вийшли під стіни парламенту. Утім не на Грушевського. А прямо посеред театру. Як усе було, бачили наші кореспонденти.
Для протестів у акторів чимало підстав. Усе, що можна довідатися про видатного черкаського баритона Семена Гулака-Артемовського, – невелика стаття в інтернеті. А єдина книга, в якій більш-менш повно висвітлено його життя, видана півстоліття тому. Навіть напередодні 200-літнього ювілею держава не попіклувалась про вшанування його пам’яті.
У радянські часи до постаті Гулака-Артемовського ставилися більш уважно. Тоді на честь поважної дати, 150-річчя з дня його народження, видано монографію та навіть поштову марку. У сучасній Україні на ювілей композитора звернув увагу лише Нацбанк – він увів в обіг срібну монету із зображенням автора та персонажів його опери. На малій батьківщині його пам’ятають не тільки як автора «Запорожця за Дунаєм».
Павло Гончаров, виконавець ролі Артемовського: «Це був такий смарагд. Він був багатогранний. І гіпнотизер, і географ. Він займався і малюванням. На жаль, не збереглись поеми його. Але в Шевченка в щоденниках, сьогодні був цей уривок у виставі, коли він каже: «Дуже гарні поеми пишеш, ти – поет». Але вони, на жаль, не збереглися. А так би ще була одна сторінка з життя Гулака-Артемовського».
Аби про широту обдарувань нашого земляка дізналося більше людей – така, за словами режисера, головна мета вистави «Невідомий Артемовський». Утім про те, що останній був також художником, винахідником, цілителем і географом у виставі сказано мимохідь.
Сергій Проскурня, режисер вистави: «Я намагаюсь заповнити ті лакуни в нашій культурі та ідеології щодо національної пропаганди. А чому ми боїмося бути пропагандистами всього кращого, що є в нашому минулому, в нашому сучасному?».
На сцені поряд із Артемовським з’являються композитор Михайло Глінка, який допоміг музикантові в його становленні, Тарас Шевченко, з яким Семен товаришував, Пантелеймон Куліш та інші. Вистава, створена на основі документів та архівних матеріалів, оповідає про всі знакові події в житті великого українця – про навчання в Італії, роботу в Петербурзі та Москві.
Виставу готували дуже швидко. На все про все актори мали близько двох тижнів. Утім робота над нею ще триватиме, говорить режисер. Показати «Невідомого Артемовського» трупа планує в кожному районному центрі ближче до літа. Як тільки-но драмтеатр стане на капітальний ремонт.
